Літати... Як би хотілось?
| |
Bobua | Дата: П'ятниця, 03.04.2009, 15:36 | Повідомлення # 1 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Літати... Як би хотілось? Літаки (== важелезні смертельні труни з крилами; з яких, наскільки мені відомо, навіть не мож зійти раніше) й ін. доісторичні засоби — не розглядаємо! :)) Наразі пригадую такі способи: "складні :(" й часто болючі 1.1) Духовний. При нинішній масі людини — за рахунок якогось загадкового використання якоїсь загадкової енергії... Але, що ще загадковіше :), здається, він доступний нині? — див йога, Індія, Тибет... 1.2) Технічний — особисті антиграви (див. Боб Шоу «Запаморочення» ["Головокружение"]) 1.3) Сатиричний :) (одна з частин путівника по Галактиці... Дугласа Адамса) http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5751&page=1 (ще дві чи три частини є у журналах «Всесвіт» початку 90-х рр) «природні :)» тобто легкі 2.1) "еволюційний" — наразі відомий лише з досвіду інших цивілізацій :). Маю під рукою текст: Quote Роберт Шеклі. Полювання. ...Дрог каменем упав з висоти десять тисяч футів, в останню мить набув твердої форми, й квапливо вповз у коло розвідників. ... Розвідник Дрог налаштував слухові рецептори, щоб підсилити тихий голос командира. Присяга завжди сповнювала його тремом. Важко собі уявити, що пращури колись були прикуті до планетарної поверхні. Нині елбонайці жили в повітряному просторі на висоті двадцяти тисяч футів, зберігаючи лише мінімальний об’єм тіла, харчувалися космічною радіацією, сприймали життя всією повнотою відчуттів і спускалися донизу лише спонукувані чулими міркуваннями або для здійснення традиційних обрядів. Ера Піонерів зосталась далеко в минулому. Нова історія почалася з Ери Субмолекулярної Модуляції, за якої настала нинішня Ера Безпосереднього Контролю. ... …Справа в тому, що він був не надто досвідчений як в лісовому й гірничому ремеслах, так і у вистежуванні та полюванні. Правду кажучи, він взагалі в будь-чому не був досвідчений — хіба що любив годинами мрійливо ширяти в хмарах на висоті п’ять тисяч футів. Що якщо йому не вдасться знайти мираша? Що якщо мираш знайде його першим? 2.2) перевтілення свідомості в когось з літаючих істот... Прямо про це — мож почитати в першій же частині Плоского Світу (фентезі) Але можливість побути в іншому тілі зустрічав і в фант книгах... Отже, до чого вдатись в першу чергу? 1.2 — на жаль, недосяжний і дорогий і небезпечний; 1.3 — болючий ... 2.1 — наче недосяжний; 2.2 — теж складнувато :)... То що ж? Нема ради? Починати тренувати дихання (1.1) і накопичувати енергію в надії, що таки вдасться абияк попурхати?
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
Повідомлення відредагував Bobua - П'ятниця, 03.04.2009, 15:43 |
|
| |
argo-unf | Дата: П'ятниця, 03.04.2009, 23:28 | Повідомлення # 2 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| А про віник забули !!! Сиріч мітлу (а також помело, кочергу чи просто палицю) - традиційний засіб пересування відьом і гаррі поттерів. До речі, у "Malleus Maleficarum" докладно описано принцип дії цих засобів: уся суть в особливій мазі, котрою слід натиратися самому або ж натирати предмет-літалку (з фентезі даний спосіб можна знайти у "Вежі Блазнів" А. Сапковського). Ще один спосіб - уві сні. Сам пробував - виходить непогано (щоправда, літав виключно місячними ночами і виключно над цвинтарями; і до чого б це???)! Незначна напруга усіх м'язів, тягуче відчуття в сонячному сплетінні - і польотом можна навіть керувати. Але проблема: чи можна назвати це літанням? Бо хто ж літає - моя аніма чи хвороблива фантазія? Один Фрейд знає...
|
|
| |
Bobua | Дата: Середа, 08.04.2009, 14:56 | Повідомлення # 3 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| мітли + мазь Quote (argo-unf) А про віник забули biggrin !!! Сиріч мітлу (а також помело, кочергу чи просто палицю) - традиційний засіб пересування відьом і гаррі поттерів. гм... таки забув Втім, прочитавши цей уривок Вашого пов. у своїй пошті я доміркувався до того, що навіть якби такі засоби існували, то я би, мабуть, не схотів: 1) центр ваги у мене вище від місця зростання ніг 2) та й вказане місце не металеве 3) + ще ж і прискорення неминучі, а при такому пристрої вони можуть стати трагічними Quote (argo-unf) До речі, у "Malleus Maleficarum" докладно описано принцип дії цих засобів: уся суть в особливій мазі, котрою слід натиратися самому або ж натирати предмет-літалку (з фентезі даний спосіб можна знайти у "Вежі Блазнів" А. Сапковського). А я про мазь читав у братів Капранових — Приворотне Зілля. Втім і там згадували коцюбу (та, що кочерга)... Чому без мітли, коцюби ніяк??? Quote Ще один спосіб - уві сні. Сам пробував - виходить непогано (щоправда, літав виключно місячними ночами і виключно над цвинтарями; і до чого б це???)! Схоже на перевтілення..у сову чи в кажана? Чи мо в літаючий різновид упиря?
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
argo-unf | Дата: П'ятниця, 10.04.2009, 23:39 | Повідомлення # 4 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) гм... таки забув Втім, прочитавши цей уривок Вашого пов. у своїй пошті я доміркувався до того, що навіть якби такі засоби існували, то я би, мабуть, не схотів: 1) центр ваги у мене вище від місця зростання ніг 2) та й вказане місце не металеве 3) + ще ж і прискорення неминучі, а при такому пристрої вони можуть стати трагічними У тому то й річ, що Шпенглер та Інститоріс пояснюють процес літання як щось подібне до телепортації (нагадаю, що ще ж треба через комин вилетіти - і боляче, і тісно, і негігієнічно ). А є ще думка, що це - різновид духовної подорожі (але це вже попахує первісним анімізмом). Quote (Bobua) Чому без мітли, коцюби ніяк??? Можна! Якщо вас влаштовує перспектива політати на живому цапі... Quote (Bobua) Схоже на перевтілення..у сову чи в кажана? Чи мо в літаючий різновид упиря? Літаючих різновидів нема (стверджую як спец, бо це питання колись глибоко досліджував)! Хіба що, хм, огненний змій?
|
|
| |
Bobua | Дата: П'ятниця, 24.04.2009, 11:51 | Повідомлення # 5 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) Quote (Bobua) Чому без мітли, коцюби ніяк??? Можна! Якщо вас влаштовує перспектива політати на живому цапі... biggrin таки краще, бо явно м’якше Quote (argo-unf) Quote (Bobua) Схоже на перевтілення..у сову чи в кажана? Чи мо в літаючий різновид упиря? Літаючих різновидів нема (стверджую як спец, бо це питання колись глибоко досліджував)! Хіба що, хм, огненний змій? biggrin А у Аспріна, здається, були В книзі з циклу Міфології... Великому Сківу довелось йти рятувати Ааза в світ упирів... Вони туди приходять, лякають місцевих — і ті злітають... причому пригадую, що не просто левітують, а допомагають крилами (може тому, що в упирських світах Аспріна дуже слабі енергетичні лінії — і якщо хтось з них виривається у наш, то аж чманіють від розкоші :)) Якщо цікаво, то шукатиму уривок.
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
argo-unf | Дата: П'ятниця, 24.04.2009, 23:14 | Повідомлення # 6 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) Якщо цікаво, то шукатиму уривок. А як щодо повного тексту? Якщо українською, я б таки скуштував. Якщо ж ні, то просто пригадайте назву твору - напевне він десь є російською. А взагалі... що вже з тими бідними упирями не виробляли!
|
|
| |
Bobua | Дата: Понеділок, 27.04.2009, 14:11 | Повідомлення # 7 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote Роберт Асприн. Myth-ing persons. Мифические личности myth5.html Хоч як важлива була ця інформація, я лише частково звернув на неї увагу. Коли чоловік розсміявся, я зумів розглянути його рот краще. Зуби в нього були... — Подивися на його зуби! — ойкнула, вперше заговоривши, дівчина. — Мої зуби? — моргнув я, раптово зміркувавши, що вона вирячується на мене з неприхованим подивом, навіть якось вражено. Її супутник у цей же час помітно сполотнів і задкував на нетвердих ногах. — Ви... ви... відкіля ви прийшли? Чимдуж намагаючись зберігати нормальну поведінку, поки не розберуся, що відбувається, я рушив уперед для підтримки розмови на колишній відстані. — Із замку он-тамо на пагорбі. Я просто... — ІЗ ЗАМКУ!?! Парочка блискавично повернула і щодуху дременула від мене дорогою. — Чудовисько!! На допомогу!! ЧУДОВИСЬКО!!! Я по-справжньому круто повернувся і подивився на дорогу за собою, намагаючись розглянути предмет їхнього жаху. Однак, після вдивляння на порожню дорогу до мене поступово стало доходити. Вони боялися МЕНЕ! Чудовисько? З усіх реакцій, які я намагався передбачати при зустрічі нас у цій новій країні, такого я не очікував навіть у найдикіших фантазіях. Я? Чудовисько? — По-моєму, у нас виникли проблеми, Дев'ятий Вал, — сказала Маша, вибираючи разом із Гвідо з кущів і підходячи до мене. — Я б сказав: якщо я не зовсім помилився з читанням ознак, вони мене бояться. Вона важко зітхнула і покачала головою. — Я кажу зовсім не про це. Ти бачив їхні зуби? — Я бачив його зуби, — уточнив я. — Ікла в нього довгі й гострі. Дуже дивно, а? — Та зовсім не так вже й дивно, Відорва. Подумай про це. Б’юсь об заклад, ти щойно розмовляв з парою вампірів. ___________________________________ РОЗДІЛ 5 Щоб вижити, треба вміти пристосовуватися до мінливих ситуацій. Тиранозаврус Рекс — Вампіри, — обережно повторив я. — Звісно. Все сходиться, — кивнула Маша. — Бліда шкіра, гострі ікла, те, як вони перетворилися в кажанів... — Перетворилися в кажанів? — Ви це пропустили, Бос, — повідомив Гвидо. — Коли вони це зробили, ви дивилися в інший бік. Найдикіша штука, яку я коли-небудь бачив. Секунду назад вони драпали, рятуючи свою шкуру, а в наступну вже летіли в темряву. Всі інші виміри схожі на цей? [перепереклад уривка... на безуспішні пошуки повного тексту укр-кою у нашому вимірі мож витратити час за який у іншому вже би й прочитав]
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
argo-unf | Дата: Понеділок, 27.04.2009, 23:13 | Повідомлення # 8 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| І на тім спасибі. Я от думаю, чим би зацікавити перекладачів з іноземних мов? Може, пообіцяти ділянку десь на супутниках Юпітера - 1Х2Х2???
|
|
| |
Bobua | Дата: Четвер, 14.05.2009, 14:25 | Повідомлення # 9 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Ось уривок [похилим] з безсумнівно корисного твору: “Путівник по Галактиці для космотуристів”: Quote Дуґлас АДАМС ЖИТТЯ, ВСЕСВІТ І ВСЕ СУЩЕ [78] ... — Гадаю, що ти можеш гадати що завгодно,— заявив Зафод. Трохи згодом, коли Трилліан сіла, щоб погортати “Путівника” знову, в око їй упав заголовок “Умови доступу до сфери розваг”, і коли корабель “Золоте серце” ринувся на неправдоподібній швидкості в невизначеному напрямку, вона відсьорбувала з філіжанки якесь непридатне для пиття творіння нутрімату і читала про те, як навчитися літати. От що написано в “Путівнику по Галактиці для космотуристів” про мистецтво літати: Додано (14.05.2009, 14:25) --------------------------------------------- Quote Політ — це мистецтво, або точніше — вправність. Вправність полягає в тому, щоб навчитися падати на землю і пролетіти повз неї. Дочекайтеся гарного дня і спробуйте. Перший етап труднощів не викликає. Від вас вимагається лише одне — рішуче, з усієї сили, кинутися вниз і відігнати від себе думку про те, що вам буде боляче. Це означає, що вам буде боляче тоді, коли ви не зумієте пролетіти повз землю. Більшість людей не спроможні пролетіти повз землю, та коли вони будуть старатися належним чином, існує вірогідність, що вони не пролетять мимо і неодмінно об неї гепнуться. Ясно, що труднощі полягають власне в другій частині — пролетіти мимо. Головне в цій справі — пролетіти повз землю випадково. В тому, щоб навмисне намагатися пролетіти повз землю, сенсу немає, бо це вам не вдасться. Вам необхідно зробити так, щоб вашу увагу чимось раптово відволікли, коли ви будете напівдорозі до землі, і зробити так, щоб ви вже не думали про падіння, або про землю, чи як вам буде боляче, коли ви не зумієте пролетіти мимо. Тут і балакати нічого, як важко відволікти свою увагу від цих трьох речей за ту частку секунди, що маєш у своєму розпорядженні, дуже важко. От того-то, після кількох перших невдач, більшість людей розчаровуються в цьому захоплюючому та видовищному виді спорту. Проте, якщо вам достатньо поталанило і у вирішальний момент вашу увагу на мить відвернуто, скажімо, парою струнких ніг (щупальцями, псевдоногою, то вже буде залежати від вашої видової приналежності та/або особистих нахилів), чи вибухом бомби поблизу, чи, може, ви помітили рідкісний вид жука, що повзе по найближчій галузці, отоді в своєму подиві ви аж ніяк не гепнетеся об землю, а зависнете за декілька дюймів від землі, і для стороннього ока ви, мабуть, будете виглядати трохи дурнувато. Цієї миті якраз необхідна глибочезна та витончена зосередженість. Зависайте і пливіть у повітрі, пливіть і зависайте. Не думайте про свою вагу, і хай вище підіймає вас подмух вітру. Хто б що не говорив, у цю хвилю не звертайте на те уваги, бо корисного вам ніхто нічого не скаже. Найбільш вірогідно, що до ваших вух долетять вигуки на кшталт: “Боже праведний, ти що, літаєш? Бути того не може!” Життєво важливо їм не повірити, бо ж раптом правда може виявитися на їхньому боці. Злітайте все вище і вище. Спробуйте кілька разів пірнути вниз, спочатку дуже сторожко, а потім, рівномірно дихаючи, витайте над кронами дерев. НІКОМУ НЕ МАХАЙТЕ. Після декількох вдалих спроб ви зрозумієте, що відволікатися стає дедалі легше і легше. Потім ви пізнаєте силу-силенну премудростей: як керувати своїм летом, регулювати свою швидкість, свою маневреність,— і зазвичай вся штуковина криється в тому, щоб не занадто замислюватися над тим, що ви хочете зробити, а просто пускайте все на самоплин, ніби щось таке, що від вас зовсім не залежить. Ви довідаєтеся також, як приземлятися належним чином, а це така штука, що з першого разу ви неодмінно сядете маком. Ви можете вступити до одного з приватних клубів літальників, де вам допоможуть досягати найважливішої з усіх миттєвостей — самовідключення. Вони наймають людей з подиву гідними тілами та думками і в критичний момент ті люди вихоплюються із-за кущів і наглядно виставляються та/або витлумачують свою особливість словесним потоком. Не кожен автостопник може вступити до такого клубу, зате для деяких з них — це ймовірне місце тимчасового працевлаштування. Трилліан читала це спрагло, та зрештою змушена була визнати, що Зафод не в тому емоційному стані, щоб пробувати літати, ... [ж-л Всесвіт, №7-8 2000р] на жаль, абз. відступи не пройшли ні табами ні пробілами , тому, як комусь дуже вже буде треба ця настанова, то читайте як є
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
Повідомлення відредагував Bobua - Четвер, 14.05.2009, 14:27 |
|
| |
argo-unf | Дата: Четвер, 14.05.2009, 23:18 | Повідомлення # 10 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) [ж-л Всесвіт, №7-8 2000р] на жаль, абз. відступи не пройшли ні табами ні пробілами , тому, як комусь дуже вже буде треба ця настанова, то читайте як є А ще краще - скачайте цей твір у Бібліотеці (по можливості вже вичитаний)!
|
|
| |
Bobua | Дата: П'ятниця, 15.05.2009, 11:48 | Повідомлення # 11 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) А ще краще - скачайте цей твір у Бібліотеці (по можливості вже вичитаний)! biggrin Правильно. Спочатку варто читати першу частину циклу, яка є і в цій книгозбірні тут: http://argo-unf.at.ua/load/326-1-0-1154 Врешті-решт саме в ній є пояснення, що ж таке той славнозвісний Путівник по Галактиці для космотуристів + до цього автора тре звикати потрохи
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
argo-unf | Дата: Середа, 27.05.2009, 23:23 | Повідомлення # 12 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) Правильно. Спочатку варто читати першу частину циклу, яка є і в цій книгозбірні тут: http://argo-unf.at.ua/load/326-1-0-1154 Врешті-решт саме в ній є пояснення, що ж таке той славнозвісний Путівник по Галактиці для космотуристів + до цього автора тре звикати потрохи Ну і, звичайно, саме час викласти на АВ продовження, яке, судячи з цитати, у вас є в електронному вигляді. Просимо!!!
|
|
| |
Bobua | Дата: П'ятниця, 19.06.2009, 13:06 | Повідомлення # 13 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) Ну і, звичайно, саме час викласти на АВ продовження, яке, судячи з цитати, у вас є в електронному вигляді. Просимо!!! Якщо мож вважати електронним виглядом набір tiff-файлів (причому лише половини тексту) Втім у цього автора цікаві саме уривки тексту. Загалом книги справляють враження ... безцільних?
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
argo-unf | Дата: Вівторок, 23.06.2009, 21:28 | Повідомлення # 14 |
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) Втім у цього автора цікаві саме уривки тексту. Загалом книги справляють враження ... безцільних? Не погодитися важко... Але, судячи з популярності фільму, вони комусь та й подобаються
|
|
| |
Bobua | Дата: Середа, 08.07.2009, 12:30 | Повідомлення # 15 |
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) судячи з популярності фільму, мені він не здався таким же кумедним, хоча деякі подробиці (наприклад сценка "творення" червоних скель в центрі США ), взяті, здається і не з книги Але ближче до теми Люди ліниві. Навряд чи хтось аж так захоче самовдосконалюватись, щоби зуміти полетіти... То невже єдиний вихід — технічний? Мене наразі непокоїть особливість земної техніки, не відображена в Б. Шоу (див 1-ше повідомлення). А саме — її дедалі зростаюча нездорова здатність отримувати керування дистанційно... Авто вже "комп’ютеризували" і їх мож контролювати пультами (нещодавно був фільм по ICTV, причому не фант, а детектив, здається "після заходу Сонця" чи якось так). Про те, що мобтел мож перетворити на жучок, теж розповідають вже й по ТБ + ще розмови про вимкнення мобтелів з "сірими" ІМЕІ ходять... Незрозуміло, щоправда, в чому вина людини, яка законно купила та ще й чек має... І чому вона потім має десь ходити й правди просити? Тому..., де гарантія, що особисті антиграви теж не надумаються якісь довбні "вимкнути"???? Причому під час лету? Припустімо влада, навіть в той час, не ризикне..., але хіба мало хворих на голову????
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
|
| |
|