ВОЛОДИМИР ВЛАДКО

(Володимир Миколайович Єремченко)

(1900-1974)

Володимир Миколайович Владко народився 26 грудня 1900 року в Ленінграді в родині службовця. Закінчив Інститут народної освіти. З 1917 року почав працювати в газетах та журналах, друкувати нариси, фейлетони, рецензії. Багато подорожував по Радянському Союзу, а в повоєнні роки і за кордоном. Ці поїздки знайшли своє відображення у багатьох нарисах, статтях та книгах (“Донбас - золота країна”, “Троє за одним маршрутом”, “Запряжене сонце”, “Наше завтра” та інші).

Працює в жанрі наукової фантастики. Першим твором була повість “Ідуть роботарі” (1929). В наступні роки вийшли повісті “Чудесний генератор”, “Ощадкаса часу”, романи “Аргонавти всесвіту”, “Нащадки скіфів”, оповідання.

Під час Вітчизняної війни працював у Саратові на українській радіостанції як політичний коментатор. Потім був спецкором Радінформбюро, власним кореспондентом “Правды”, начальником Головреперткому УРСР, завідував українським відділенням “Литературной газеты”.

Нагороджений орденом “Знак пошани” і медалями. Член КПРС.

У післявоєнні роки написав роман “Сивий капітан” (1959), повісті “Позичений час” (1961), “Фіолетова загибель” (1963), видав збірку “Чарівні оповідання”.