|
Фантастика 2 половини ХХ ст. (1950-2000)
| |
| Nick | Дата: П'ятниця, 31.12.2010, 00:21 | Повідомлення # 16 |
|
Адмірал
Група: Адміністратори
Повідомлень: 271
Репутація: 5
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) він ще ніде не опублікований на папері
Можливо, треба в бібліографії дати посилання на твір і написати, що це електронна версія. Роні-старший Ж. По вогонь; Печерний лев: Повісті: Пер. з фр. Ковпаненко Г.С. - К.: Молодь, 1979. - 280 с.: іл. - Серія (Компас: Подорожі. Пригоди. Фантастика). - (Библиотека юношества). Роні-старший Ж. На новi землi. - К.: Дитвидав УРСР, 1959. - 166 с. Роні-старший Ж. Боротьба за вогонь: Повість / Пер. з фр. М.Гайдая; Худож. Л.Каплан, М.Вишеславцев. - К.: Дитяча література, 1957. - 181 с.: іл.
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: П'ятниця, 31.12.2010, 01:12 | Повідомлення # 17 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Nick) Можливо, треба в бібліографії дати посилання на твір і написати, що це електронна версія. Ну, з Єфремовим таке ще б сяк-так пройшло, а як тоді бути, скажімо, з Д. Біленкіним, де таких електронних версій уже 60? Думаю, це доцільно буде робити, коли дійдуть руки до складання бібліографій кожного автора конкретно. Чи, може, створити в Бібліографії окремий каталог "Інтернет-публікації"?
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Четвер, 20.10.2011, 22:59 | Повідомлення # 18 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Знайшов у мережі ось тпкі дані про книгу:
ОБРУЧЬОВ В. А. Плутонія. Незвичайна мандрівка в надра землі. - Харків, Київ : ОНТИ, ДНТВУ, НКТП, 1936. - 256 с.
Це на сайті:
http://library.znu.edu.ua/newbook....d=46325
От і не знаю тепер: чи то з роком якась описка, чи справді щось подібне виходило, чи це просто переклад реквізитів російськомовного видання...
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Субота, 29.09.2012, 20:08 | Повідомлення # 19 |
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| Судячи по назвам видавництв - то насправді виходило.
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Субота, 29.09.2012, 20:11 | Повідомлення # 20 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Субота, 29.09.2012, 21:05 | Повідомлення # 21 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Цікаво! Зокрема статті про творчість авторів!
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Неділя, 30.09.2012, 12:13 | Повідомлення # 22 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| Отож, дочекаємося повернення пана Миколи по цьому питанню: "де ж їх тепер взяти?" 
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: П'ятниця, 05.10.2012, 17:42 | Повідомлення # 23 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: П'ятниця, 05.10.2012, 21:25 | Повідомлення # 24 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Спасибі! Але там ще Бережний мав би бути, Бедзик...
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Вівторок, 09.10.2012, 22:58 | Повідомлення # 25 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| Мав, але... Тільки початок Бережного в закінченні Бердника ( с.78 ), але навіть там про "Планета житиме" 
|
| |
| | |
| slavar64 | Дата: Субота, 20.10.2012, 00:07 | Повідомлення # 27 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| 
ЗОБРАЖЕННЯ РОБОТІВ В УКРАЇНСЬКІЙ
НАУКОВІЙ ФАНТАСТИЦІ
Володимир Смирнів
Протягом минулих ста років появилося кілька літературних творів,
які мали надзвичайний вплив не лише на розвиток тем у галузі
наукової ф антастики, але й на виникнення окрем их понять, що
з го д о м увійш ли до б уденної лексики багатьох м ов світу. До
ка те го р ії таки х ш едеврів належать ром ан Е дварда Белламі
Дивлячись назад (Edward Bellamy, «Looking Backward 2000—1887», 1888),
повість Герберта Веллса Машина часу (Н. G. Wells, «The Time
Machine», 1895) та п'єса Карела Чапека "РУР" (Karel барек, «R.U.R.».,
1920). Ці твори мали одну спільну рису: кожний автор пророчив про
на д зв и ч а й н і досягнення, котрі стануть м ож л и ви м и завд яки
поступові в науці й технології.
Протилежно до попередніх зображень утопій, котрі виникали
зовсім загадково на невідомих островах, Белламі прагнув з'ясува
ти, як на початку XXI століття постане утопічне життя завдяки
буйному розвиткові науки й техніки. Зовсім новою була також теза
Веллса у Машині часу щодо можливости проникнути у майбутній
час. Усі попередні автори (Белламі був одним з багатьох) не
уявляли ніякого іншого засобу мандрівки в межах часу, крім
довгого періоду сну, і тому їх герої завжди засипали на сто або
більше років і пробуджувалися у майбутньому часі, в новому
суспільному житті. Веллс не поділяв думки про таку можливість, і
тому в його творі герой проникає не уві сні, а при повній свідомос
ті, не лише у різні періоди майбутнього, але й повертається також
до власної доби і потім знову рушає у мандрівку часу завдяки
науковим досягненням, що уможливили героєві збудувати машину,
спроможну рухатися у межах часу. Не менш радикальним і не
менш сенсаційним було також припущення Карела Чапека про
технологічну можливість масового продукування біологічних істот,
котрі були б схожі на людей зовнішнім виглядом, але були б
невибагливими і покірливими робітниками , які не лише викону
вали б працю, але й підкорялися волі людей. І власне тому Чапек
для тих біологічних створінь уживав термін "роботи''.*
Вищезгадані уявлення про наукові й технічні можливості стали
мотивами, котрі часто повторювалися у творах наукової фантас
тики, і тому не дивно, що до певної міри це мало вплив і на
розвиток науково-фантастичного жанру в українській літературі.
Першим українським фантастам чомусь не імпонували міркування
* Слово "робот” уперше вжив брат автора Йосеф Чапек. — Ред.
25
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: П'ятниця, 16.11.2012, 21:59 | Повідомлення # 28 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| про мандрівки у різних вимірах часу. Одначе не бракувало тракту
вань утопічного буття, що мало б постати в наслідок прогресу
науки й техніки, і не бракувало також міркувань про роботів.
Зображення роботів в українській літературі заслуговує спеціяльної
уваги, бо на історичному тлі воно досить чітко з'ясовує усі пориви
та застої у розвитку наукової фантастики.
Перша зга д ка про роботів в українській фантастиці появилася
1929 року в романі Юрія Смолича Господарство доктора Гальва-
неску. Головний герой твору, доктор Гальванеску, запитує: "Хіба...
не д о д ум а л и ся лю ди навіть до того, що почали конструю вати
механічного робітника? Людину з металу і гуми? Механічну ляльку,
що виконує ті чи інші виробничі ф ункції?” 1 Сам Гальванеску — не
прихил ьник таки х експерим ентів. Він ставить п ід сум нів усі ці
спроби, тому що багато матеріялу й праці “попсуто на цих залізних
болванчиків, що р а з -у -р а з псую ться, страш енно невкладисті,
нем еткі та неотесані і до яких потрібна ціла армія доглядачів і
механіків...".2 З огляду на це, Гальванеску вважає, що роботів треба
творити не на м еханічних, але на біологічних засадах. У м ежах
твору герой доводить цю можливість не стільки теоретичним м ір
куванням, як практичними засобами.
Доктор Гальванеску почав монтувати свої роботи після того, як
йому вдалося пристосувати людський організм для масової
продукції біологічних роботів. Здійснював він це досить складною
операцією, при якій замінював кров спеціяльним хемічним препа
ратом, виймав мозок і на його місце вставляв радіопередавач,
зупиняв шлункові процеси. До речі, для таких операцій Гальванеску
використовував не трупи, а живих людей. Після згаданих операцій
люди ставали покірливими робітниками, котрі ні на що не нарікали,
ніколи не бунтувалися, не страйкували, але завжди виконували усі
накази Гальванеску, який пересилав їх радіом. Усе господарство
доктора Гальванеску — його величезна вілла, колосальні фабрики й
плянтації — обслуговували головним чином біологічні роботи,
створені з людських організмів.
Яку ж ціль ставив собі Юрій Смолич, обравши таке зображення
роботів, створених доктором Гальванеску? Найбільш помітне
ідеологічне прагнення автора: довести читачеві, що такі жахливі й
скрайні форми експлуатації людей можливі лише при капіталіс
тичному режимі в Румунії та в інших країнах Західньої Европи.
Цілком відповідно обраний для цього ж завдання сам пригод
ницький сюжет твору. Під час перебування на Заході Юлії Сахно,
молодій аспірантці з Радянського Союзу, вдалося відкрити, що
господарство доктора Гальванеску основане на зловживанні науко
вими досягненнями для найгіршої експлуатації людей, щоб утриму
вати таким способом своє господарство та збільшувати власне
багатство.
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Субота, 17.11.2012, 19:19 | Повідомлення # 29 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| Дізнавшись, якими засобами Гальванеску створював
роботів, Сахно змогла не лише врятуватися від нападів на неї і від
кількох замахів на її життя, але й наприкінці піддати самого
доктора Гальванеску унікальній операції, після котрої він був
перетворений на слухняного робота, щоб у такому стані вивезти
його до Радянського Союзу.
Хоч і не відразу помітна, але не менш актуальна інша ціль
Смолича. При пильному читанні роману стає очевидно, що автор
намагається полемізувати з Карелом Чапеком щодо технічної
можливости та остаточної цілі, що спонукала створення біологічних
роботів. У п'єсі Чапека, відкривши спосіб виготовлення штучної
протоплазми, доктор Росум почав створювати роботів, щоб вони
звільнили людей від тяжкої й нецікавої праці. Роботи доктора
Росума не були основані на людській анатомії, але вони були
розумними істотами (тут, до речі, Чапек використав гру слів: росум
— розум), які здібні були думати й говорити людськими мовами,
декотрі з них володіли чотирма мовами. Доктор Росум, чи пак
його молодий племінник, розбудував колосальне господарство, не
експлуатуючи, але торгуючи цими роботами по цілому світі.
Юрій Смолич, правдоподібно, не поділяв погляду Карела
Чапека щодо наукової й технічної можливости продукувати
розумних біологічних роботів. Смолич не вірив також у можливе
повстання роботів проти людей. На підставі змісту роману
Господарство доктора Гальванеску можна припускати, що люди,
перетворені на роботів, були позбавлені розуму, біологічних і
психологічних потенціялів, мали єдину мету: захист і остаточний
рятунок від с о ц іа л іс т и ч н и х держав, тобто від Радянського Союзу.
Літературну полеміку Смолича щодо ролі роботів не насліду
вали інші українські автори наукової фантастики. Найкраще свідчить
про це твір Володимира Владка Ідуть робо тарі (1 931), в якому
появилося наступне зображення роботів у межах української
літератури. У цьому романі роботи відіграють неабияку ролю, од
наче вони не створені з колишніх людей, які були позбавлені розуму
й гуманности. У романі Владка роботи — механічні, залізні
споруди, котрі одержують радіом і свою енергію, і програму для
кожного руху. Тому й не дивно, що у творі роботи раз-у-раз нази
ваються "жахливими залізними потворами”, котрим бракувало
"людської свідомості”.3 І американський винахідник цих роботів
Томас Бірз, і його шеф Говерс, власник багатьох фабрик, добре
усвідомлювали обмежений потенціял цих роботів, або роботарів, як
їх називає у творі Владко. Тому вони "ніколи не вважали за
доцільне рішуче замінити живих робітників роботарями: залізні бо
люди коштували надто дорого й потребували забагато дорогої
енергії".4 Хоч роботи виконували деяку працю на фабриці, головним
чином вони мали здійснювати завдання страйкбрекерів. Страйкую
чі американські робітники скоро зрозуміли обмежену функцію цих
"залізних ворогів", і завдяки допомозі від радянського уряду
змогли надати роботам радіом іншу програму. Таким чином робіт
ники виграли страйк і разом з роботами почали с о ц іа л іс т и ч н у
революцію в США.
|
| |
| |
| slavar64 | Дата: Субота, 17.11.2012, 19:24 | Повідомлення # 30 |
|
Командор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 210
Репутація: 1
Статус: Offline
| У порівнянні з роботами у творах Чапека й Смолича так звані
роботарі Владка справді примітивні "залізні потвори”. Вони дуже
подібні до "залізної людини", котру зобразив 1868 року американ
ський письменник Едвард Елліс у повісті Парова людина прерій
(Edward F. Ellis, «The Steam Man of the Prairies», 1868). Роботи Владка
несхожі на модерних "механічних роботів", які виведені в оповідан
ні Едмонда Гамільтона "Металеві велетні" (Edmond Hamilton, «The
Metal Giants», 1926), що було опубліковане у 1926 році. У творі
Гамільтона роботи мають "електронний мозок", думають і діють
самостійно та отримують енергію від атомової батерії, що вмон
тована в їхні корпуси.
Від 1930-их років почала розвиватися так звана "фантастика
близького прицілу", що зобов'язувала авторів вихваляти радянські
наукові, технічні й ідеологічні досягнення, які мають здійснитися у
недалекому майбутньому. При таких обставинах тематика про
роботів не мала місця в ділянці української наукової фантастики
упродовж наступних 2 5 років. Зображення роботів стало знову
можливим після "відлиги" 1950-их років, коли письменники набули
можливість вдаватися до уявних мандрівок у межах далеких
вимірів простору й часу.
Нове трактування роботів появилося вперше у повісті Василя
Бережного У зоряні світи, опублікованій 1956 року. У цьому творі
робот — "людиноподібний електронний автомат", що може легко
розмовляти з людьми, сприймати й надсилати передачі радіом і
телебаченням, робити математичні підрахунки, виконувати певні
наукові завдання.5 Маючи такі здібності, цей робот був ідеальним
помічником космонавтів, які проводили досліди на Місяці. Але
робот мав також деякі обмеження. Наприклад, він не розумів
такого явища як краса. Це дивувало робота, і він заявляв: "Я
відчуваю все: світло, кольори, тобто спектр, тиск, радіацію,
щільність, вагу, тембр звуку, температуру. А красоти не відчуваю.
Навіщо ж вона потрібна?"6 Але гірш усього було те, що робот не міг
відрізняти, коли люди говорили йому правду, а коли брехню. Цей
недолік системи уможливив одному зрадницькому членові експе
диції радикально змінити програму робота і зробити його своїм
рабом. Безпосередній наслідок цього — загибель і науковця-
зрадника, і робота.
У згаданій повісті Бережний не лише відновив зображення
роботів, але й ввів нову тенденцію до української фантастики, а
саме: схильність розглядати позитивні і негативні наслідки, що
можуть виникати при побудові й використанні роботів. Немалу
|
| |
| |
|
