Гоголь М.В. Вечери на хуторі близь Диканьки: Повісті, видані пасічником Рудим Паньком. – Львів: Печатня М.Ф. Поремби, 1864. – Т.1. 172 с.

Гоголь М.В. Сорочиньський ярмарк: Із "Вечерів на хуторі біля Деканьки" М.Гоголя. – К.: Тип. М.П. Фрица, 1874. – 40 с.

Гоголь М.В. Веснянои ночи: оповиданьня Н. Гоголя / Переклад Олены Пчилкы (псевд.). — К.: Тип. С.В. Кульженко, 1880. — 63 с.

Гоголь М.В. Сорочыньськый ярмарк: Із "Вечерів на хуторі біля Деканькы" М.Гоголя. 2-е вид., випр. – К.: Выд. Л.В. Ильныцького. Тип. Г.Т. Корчак-Новицкаго, 1882. – 32 с.

Гоголь М.В. Вечерниці: (Оповідання М.Гоголя) / Переклад Михайла Обачного (псевд.) й Лесі Украінки. Під редакцією Олени Пчілки (псевд.). – Львів: Заходом М. Ткаченко. Друк. т-ва им. Шевченка. Під зарядом К. Бернарського, 1885. – 40 с.

Зверніть увагу, тоді ще не було в російських шрифтах букв "і", "ї", "є". Та люди не відмовлялись від своєї мови, хоч читати такі тексти було складніше, ніж використовувати скрізь російську мову. А як вам вираз "Переклад Михайла Обачного (псевд.) " - мабуть, за переклад можна було і в халепу потрапити. А через чотири роки буде 150 років першому фантастичному творі українською мовою. У нашої фантастики багате минуле. І зразу з творів почали, що й через 150 потрібні і через 250 років будуть потрібні людям. Та й Гоголь ніколи не забував, що він українець.
Та все ж маю думку, що Котляревський з своєю "Енеїдою" також може бути біля колиски української фантастики (фентезі), хоч його й немає в енциклопедії фантастики. Але ж її не українці складали!

http://pysar.tripod.com/Kotljarevskyj/ - "Енеїда" (сучасний текст)

http://books.google.com.ua/ebooks?id=CK8ZAAAAYAAJ&printsec=frontcover&output=reader - 1808 р. "Енеїда" (.pdf-текст)

Раджу обов'язково прочитати статтю і сказати свою думку на підняту тему:
УКРАИНСКАЯ ФАНТАСТИКА: ВЧЕРА
http://www.fandom.ru/about_fan/valentinov_oldi_2.htm

Верн Жюль. Таємничий острів: Роман. / пер. з фр. Л. Александрової; обкл. Й. Дайца. - Харків: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. - 284 с.: іл.

Верн Жуль. Таємничий острів. [Роман]. Перекл. К. Довганя та А. Нов-ого. Вид. 2. — Харків-Київ: Книгоспілка, 1930. — 392 с., іл.;

Верн Жюль. Володар світу (Maitre du monde)./ Пер. з фр. Н. та О.Бор-ських. - Київ: Час, 1929. - 197 с.

Верн Жуль. Пригоди капітана Гаттераса. Роман на дві частини з передмовою А. Лейтоса й післясловом "Змагання за полюс" Пінегіна. З франц. переклав Микола Іванов. — Київ: ДВУ, 1929. — 357 с.: іл.

Верне Юлій. Від землі до місяця. Повість. — Вінніпег; Ман.: Українська видавнича спілка, 1917. — 140 с.

Треба доповнити Смолича: Смолич Юрій. Останній Ейджевуд. Роман. — Харків: Книгоспілка, 1926. — 204,[4] с.

А ось деякі твори, відносно яких у вас можуть з'являться запитання. Тоді поговоримо по кожному окремо. Хоч тільки ви вирішуєте, ставити твір в бібліографію, чи ні.

Вергілій. Енеїда —IV. — У 2000-ліття народин поета з лат. мови пер. М. Білик. — Стрий: Друк. Промислова, Б.Р. (1830).

Гомер. Одисеєви плавники. Гомеровои Одиссеї зшиток пятий / З грецької пер. Петро Ніщинський. — Львів: Друк. НТШ, 1886.

Гомер. Одіссея / Гексаметром на мову укр.-руську перевіршував Петро Байда (Ніщинський).Ч.1,2. — Львів: Накладом ред. "Правди". Друк. НТШ, 1890-1892.
Ч.1. — 1890. — XV, 161,[1] с. — Присвячено М.І. Костомарову.
Ч.2. — 1892. — 158 с.

Данте А. Пекло: Пісні 1-10 переклав В. Сивенький [В.І. Самійленко]. — Львів: [Накладом Укр.-Рус. Видавн. Спілки]. Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка. Під зарядом К. Беднарського, 1902. — 83, [4] с.

Велз Герберт. Таємниці таксидермії. Оповідання. Пер. А. Раставицький. — Харків-Київ: Книгоспілка, 1926. — 71,[1] с.

Я. справді, не певен, чи доречно ці твори долучати до бібліографії фантастики. Хоч, безперечно, ці чудові речі грунтуються на фантазії, але... як і у випадку з казками, тут ми вихоплюємося на таку просторінь, що навряд чи її вдасться охопити. Адже тоді доведетьмя долучати до переліку і епос про Гільгамеша, і "Махабхарату" з "Рамаяною", і "Калевалу", і "Велесову книгу", ПВЛ... А відтак - Гьоте, Шекспір...
Утім, вирішувати щось самодержавно я не згоден . Оскільки не відчуваю себе експертом у даному питанні. Добре було б дізнатися, що каже з цього приводу світова практика.

Фантастика в античной и древней литературе.
Фантастика выделяется как особый вид художественного творчества по мере отдаления фольклорных форм от практических задач мифологического осмысления действительности и ритуально-магического воздействия на неё. Первобытное миропонимание становится исторически несостоятельным и тем самым — фантастическим, то есть не соответствующим новым представлениям о действительности.
Так, «Илиада» Гомера представляет собой по сути дела реалистическое описание эпизода Троянской войны (чему не мешает участие в действии героев-небожителей); гомеровская же «Одиссея» — прежде всего фантастическое повествование о всевозможных и невероятных приключениях, не связанных с эпическим сюжетом, одного из героев той же войны. Сюжет, образы и происшествия «Одиссеи» — начало всей литературной западно-европейской фантастики.

Якщо це дійсно так, то чому б українському перекладу "Одіссеї" не бути в бібліографії.

Щодо "Махабхарати" з "Рамаяною", і "Калевали", і "Велесової книги" - то можна керуватися вашою ж думкою: народний епос - не фантастика, тільки авторський твір має право називатися фантастичним. Щодо інших авторів - то чим вони гірші Лесі Українки з її "Лісовою піснею".
Ось прочитайте, що пишуть про збірку творів українських авторів, яких ми ніби й не вважаємо фантастами. То ж, чи вважаєте ви, що їм також не місце в бібліографії, бо так звикли вважати?

«Огняний змій» (Упорядник Ю. Винничук) вміщує чималий масив української готичної прози XIX ст. Ця книжка неймовірна захоплююча, бо таки вперше зібрала чудові зразки української романтичної фантастики. Окрім відомих імен (Григорій Квітка-Основ’яненко, Микола Гоголь, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Михайло Коцюбинський), тут вміщено чимало таких, з якими він познайомиться чи не вперше (Іван Бороздна, Хома Купрієнко, Григорій Данилевський, Іван Гавришкевич, Григорій Мачтет, Омелян Партицький та ін.), яких було несправедливо забуто й з літератури викинуто. Настав час відроджувати і ці імена, і їхні чудові твори, серед яких не один справжній шедевр.

Ціолковський Костянтин Едуардович. Мрії про землю і небо. — Київ-[Одеса]: Молодий більшовик, 1936. — 118 с.; 2 л. іл.

Ціолковський Костянтин Едуардович. На місяці. Фантастична повість. Передмова Я.І. Перельмана.—Харків: Держ. вид-во України, 1930.—48 с.

Уеллс Г.-Д. Борба світів / Написав В. Велс. — Вінніпег: Накладом "Канадийського Фармера", 1917. — 117,[9] с.

Уеллс Г.-Д. Війна світів / Г. Уелс; Переклад Піддубного; Передмова С. Зеленського, — Київ: Держ. Вид-во. 2-а Рад. Друк., [1921]. — ХІ, 262 с., 16 арк. іл.

Можна й так. Але невже конче давати ще й перелік авторів та їх творів? Шкода пальців...

А тепер звернімось до витоків нашої фантастики, не забутої, як в Росії (навряд чи хоч 1 з 1000 любителів фантастики згадає повісті Карамзіна), а живої, "Енеїду" і сьогодні можна купити в магазині:

Котляревський І. П. Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским. — СПб.: Иждивенїем М. Парпуры, 1798. — 167 с. — 3 ч. в одній кн. — В кінці кн.: Словник/ [Уклад. Й.К. Каменецький].

Котляревський І. П. Енеида: В 3-х ч. / На малороссійскій язык перелицованная И. Котляревским. — 2-е изд. — СПб.: Тип. И. Глазунова, 1808. — 148, 26 с. — В кінці кн.: Собраніе малороссійских слов.../ [Уклад. Й.К. Каменецький, І.П. Котляревський].

Котляревський І. П. Вергиліева Енеида на малороссійскій язык переложенная И. Котляревским. — Вновь испр. и доп. противу прежних изд. — СПб.: Мед. тип., 1809. — 148 (?) с. — 4 ч. в одній кн. — На окр. с.: С.М.К. ... ю усерднейше посвящает Сочинитель. — В кінці кн.: Словарь малороссійских слов.../ [Уклад.: Й.К. Каменецький, І.П. Котляревський].

Котляревський І. П. Москаль-чаривник: Малороссійская опера И.П. Котляревскаго. — М.: Тип. Н. Степанова, 1841. — 46 с.

Котляревський І. П. Вергиліева Энеида на малороссійскій языкъ переложенная И. Котляревскимъ. — Харьковъ: [Изд. 4-е Волорхинова]; Унив. тип., 1842. — 425 с. — 6 ч. в одній кн. — В кінці кн.: Словарь малороссійских словъ.../ [Уклад.: Й.К. Каменецький, І.П. Котляревський].

Котляревський І. П. Писання И.П. Котляревского: З його портретом и картинкою его будиночка в Полтаві. — СПб.: [Тип. Департамента уделов], 1862. — 451 с.: іл., портр. — Зміст: Вергиліева Енеида; Наталка Полтавка; Москаль-чарівник; Ода до князя Куракина.

Уточнення:

Роні-старший Ж. На нові землі: Роман з передісторичних часів/ Пер. з фр. Євген Касяненко. - Х.; О.: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. - 149 с.

Роні-старший Ж. На нові землі = Le felin geant: Роман з передіст. часів / Пер. з фр. Є. Касяненко; худож. О. Довгаль. - Х.: Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1936. - 151 с.: ілюстр. - Т.20 000.

Роні-старший Ж. Зореплавці. 1930. – 111 с.

Роні-старший Ж. Кінець людства. 1930. – 104 с.

Роні-старший Ж. Таємнича сила: Фантастичний роман. - Х.: Держвидав України, 1929. - 171 с.

Роні-старший Ж. Червона хвиля. - Х.: Держвидав України, 1928. - 458 с.

Роні-старший Ж. Вибранi твори. Т.1: По огонь = La guerre du feu: Роман з передісторичних часів /Пер. з фр. Євг. Касяненко. - Х.: Держ. вид-во України, 1928. - 272 с.: портр. - Х.: Держвидав України, 1928. - 270 с.

Роні-старший Ж. Вибранi твори. Т.2: На новi землi. - Х.: Держвидав України, 1928. - 237 с.

Роні-старший Ж. Етруське кохання (Двi коханки). - Х.: Держвидав України, 1928. - 144 с.

Роні-старший Ж. Вамiрег: Повiсть з часiв кам'яного вiку. - К.; Х.: Книгоспiлка, 1925. - 175 с.

Роні-старший Ж. По огонь = (La guerre du feu): Роман з часів пеpедістоpії / Пеpеклав з фp. і вступну статтю зладив Остап Hитка [Є.І. Касяненко]. – [Київ]: [Видавн. Т-во "Кpиниця". Друк. Т-ва "Кpиниця"], 1918. – 220 с. – (Світова Бібліотека; Ч.2)