|
А що зараз читаєте ви?
| |
| Flina | Дата: Вівторок, 28.12.2010, 19:07 | Повідомлення # 1 |
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
| Нещодавно відкрила для себе чудового фантаста, про якого ніколи навіть не чула, хоч цей автор писав ще на початку, всередині минулого століття - Клайва Льюіса. Прочитала першу книгу з " Космічної трилогії" - "За межі безмовної планети", читаю другу "Переландра". Дуже мені сподобалось як він детально описує пейзажі, позаземних жителів, одразу малюєш собі картинку. Звичайно ж, для сучасного читача книги можуть здаватись простими, адже описується Марс , Венера, такими, якими вони не зовсім є, та можна, уявити що це інші планети чи просто на деякий час забути астрономію і поринути в казку! Ще мені подобається його ставлення до космосу та інших світів, не як до середовища ворожого людині і де все хоче нас вбити (як нам втовкмачують численні американські фільми), а як до обстановки в більшій мірі дружньої та позитивної.
Одним словом, раджу читати  Додано (28.12.2010, 19:07)
---------------------------------------------
Quote (argo-unf) Я пас ! Без цього не було б самої космоопери (хоча тут можна було б спробувати класику подружжя Е. Гамільтон та Лі Брекет - і фантастично, і романтично ). а стосовно добротної НФ... Очі розбігаються... Ги, пораджу-но Валентину Журавльову. Особливо ранні твори. Але все це дуже суб'єктивно - на колір і смак...
перенесла обговорення на іншу гілку, щоб не захаращувати "збір матеріалів" і, плюс, підтримую стоврену собою ж тему , а шо, скромність то така річ, яку можна на деякий час кудись відкласти 
Так от, дуже дуже дякую за Журавльову  , давно такого не читала, хоч трішечки пафосно, але ж ідеї, які ідеї! 
Гамільтон! Це фантаст, з якого почалось моє знайомство з НФ Моя однокласниця дала мені книжку "Зоряні королі" і сказала, що мені має сподобатись. Ще б пак!!! Класика космоопери! Прочитала її на одному диханні :D, а далі...я й уявити не могла, що є стільки авторів-фантастів, стільки жанрів, змісту.
Лі Брекетт скачала, почала читати, поки подобається. Жаль тільки, не знайшла її в бібліотеці, все ж книгу тримати в руках приємніше ніж сидіти перед екраном. Тож, дякую, ще раз
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Вівторок, 28.12.2010, 20:59 | Повідомлення # 2 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| А ще можу порадити Ольгу Ліріонову (це все до питання гендерної рівності в НФ  ), особливо невеликий роман "Леопард з вершини Кіліманджаро". Я навіть подумую в новому році перекласти його і ще дещо.
|
| |
| |
| Bobua | Дата: Середа, 29.12.2010, 16:47 | Повідомлення # 3 |
|
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (Flina) Ще мені подобається його ставлення до космосу та інших світів, не як до середовища ворожого людині і де все хоче нас вбити (як нам втовкмачують численні американські фільми), а як до обстановки в більшій мірі дружньої та позитивної.
та... мене ті фільми теж якось вже дратують...
я навіть почав думати, а нащо тим іншопленетникам так завзято вгризатися (в прямому значенні того слова  ) в людей??? От візьмімо для порівняння простих, земних людей. То такі вже зарізяки, що ще тре пошукати — згадайте лишень як винищували мамонтів, бізонів, індіанців і навіть українців... Та навіть простій квітці спокою не дадуть... Але ж навіть вони, на моє тверде переконання, не кинуться заживо гризти щось чуже й незнайоме Тобто у кожного виду (навіть всеїдних людей, комах, свиней і т.д.) є якась звична, найбажаніша їжа. Звісно від страшного голоду гидливість і обережність може зникнути, але чого тоді всі прибульці аж такі ГОЛОДНІ???  Що ж то за Всесвіт такий, що володіючи таємницею міжзоряних подорожей мож водночас бути таким відчайдушно "здихаючим"??? З цього приводу мені згадується уривок з книги... Quote Дуглас Адамс. Життя, Всесвіт і все суще — Егей? — гукнув він знову, цього разу силкуючись надати своєму голосові хрипкості та агресивної самовпевненості. -Чи тут хто є?
Відповіді не було, аж ніякої.
Це знервувало Артура куди дужче, аніж будь-яка можлива відповідь, і він став задкувати від зловісного ніщо. І чим далі він задкував, тим глибше його душа заходила в п'ятки. Раптом до нього дійшло, що це вплив тих проглянутих телесеріалів, де герой задкує і задкує подалі від уявної загрози і попадає їй прямо в лапи, бо вона чатує на нього ззаду.
І от тут йому спало на думку різко обернутися.
Там не було анічогісінько.
Тільки темрява.
І це так рознервувало його, що він позадкував туди, звідки почав був задкувати.
За хвилину його осяйнуло, що зараз він задкує до чогось, хоч що воно є, від чого він задкував спочатку.
Тут він сам собі зізнався, що робить дурницю. Він вирішив, що безпечніше буде задкувати в той бік, куди він задкував спершу, і знову розвернувся.
Отут-то і виявилося, що вдруге він позадкував у правильному напрямі, бо за його спиною мовчки стояла якась невимовно страхітлива потвора. Артур кинувся вбік, його шкіра рвонулася праворуч, його кістяк — ліворуч, а тим часом його мозок гарячково міркував, з якого вуха — правого чи лівого — йому краще вискочити.
— Закладаюся, що ти не очікував зустріти мене знову,— мовило чудовисько. Цю фразу інакше як дивною Артур назвати не міг, бо він не пригадував, що зустрічався з цим створінням. Доказом того був той незаперечний факт, що до цього часу ночами він спав спокійним сном. Це було... це було... це було...
Артур глипнув на нього. Чудисько стояло як укопане. Та все ж воно когось нагадувало. (скани я відіслав іншій людині — сподіваюсь, що скоро оприлюднить текст на Арго
наразі можете читати 2 перші частини "трилогії" :)) Додано (12.34.5678, 90:06 :-)
---------------------------------------------
Втім, є різновид цікавих мені книг про "загрозу" :).
Вже давно в Інеті укр-мовна: має назву "паразити свідомості". А цього року прочитав книгу, в якій безглузді вчинки людей (напр., такі як вбивці, що в США розстрілюють натовпи) пояснені захопленням свідомості людей купкою якихось виродків (але знову ж таки людей, що "засіли" на іншій планеті — зд., наслідок невдалого планування розселення по Всесвіту :)) Не дуже давно (тому й назву ще не забув :)) прочитав велику книгу "Втіха падла" (Дэн Симмонс), то там безглузді прояви нашого світу пояснено іншою групою "виродків" — місцевих. Здається саме для них були визначено в тексті, "науковим" відступом, 0-ву стадію морального розвитку (хоча й незрозуміло чому саме ті, хто мав змогу контролювати чужу свідомість впав так низько, бо 1-ша сттадія охарактеризована як "немовляцький рівень свідомости", а 7-ма: "Седьмая стадия руководствуется исключительно общечеловеческими моральными принципами. Подобные индивиды — редкое явление на Земле: Иисус Христос, Гаутама, наконец — Махатма Ганди..." без коментарів :)) До того прочитав також групу книг, де людську свідомість захоплювати всілякі дійсно позапланетні тварюки...
Цікаво як воно насправді? Бо було би, все-таки, дивно, якби виявилось, що відповідальні за знищення екосистеми Землі Є (нехай навіть глобальне потепління дуже "недоведене" як пише М. Крайтон в еко-фант?-книзі "Держава Страху", ще недочитаній :)) таки "свої виродки" або "колективна НЕсвідомість"  Бо, напр., те, що вирубування лісу в Карпатах призводить до "змивання" гір (з супутнім затоплення при- й за-Карпатців...) нмсд, заперечувати вже важко... Втім, зараз, щойно вивільню час і відісплюсь, то почну читати наступну книгу з такої "серії".
Купив укр-мовну! "Господиня. Стефені Маєр". Дочитаю — дам відгуки, а може й уривки Додано (29.12.2010, 16:47)
---------------------------------------------
PS/ Хоча заявлена й відмінність... цього разу "тварюки" добрі!!!...
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
Повідомлення відредагував Bobua - Середа, 29.12.2010, 16:44 |
| |
| |
| argo-unf | Дата: Середа, 29.12.2010, 18:02 | Повідомлення # 4 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) володіючи таємницею міжзоряних подорожей мож водночас бути таким відчайдушно "здихаючим"??? !!! Там, на Заході, як, до речі, і там, на Півночі, ніхто не дає собі праці ставити такі, як казав один мій викладач, "гуцульські" питання. Маючи необмежений енергетичний потенціал, якого біса воювати чи когось захоплювати???
Гм, але от згадався "Головний полудень" О. Мірера . Вухатий, але все ж привід...
|
| |
| |
| Flina | Дата: Неділя, 16.01.2011, 16:03 | Повідомлення # 5 |
|
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (Bobua) Дуглас Адамс. Життя, Всесвіт і все суще
Прекрасний уривок, як і самі книги Адамса! Бо так воно і є, ми спиймаємо світ з точки зору поперднього досвіду, а якщо нам показали як прибульці їдять усе живе без розбору, не гребуючи навіть одягом, інструментами і взуттям; то як ми поставимось до них? якщо вони одного прекрасноно дня прилетять... чи темної ночі, коли йдем додому, декому, за кожним деревом видніються упирі, вордулаки і всяка інша нечисть, а чому...ех...а хтось ж вкладає в це мільйони, краще б дав на переклад українською світової фантастики
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Неділя, 16.01.2011, 17:16 | Повідомлення # 6 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| А я зараз читаю ну просто вражаючий роман Дена Сіммонса "Террор". Там дія відбувається у 1846-47 рр., два англійські кораблі - "Еребус" і "Террор" - шукають Північно-Західний прохід з Атлантики в Тихий океан. Фішка в тому, що така експедиція справді була, але безслідно зникла. І от автор дає свою версію - у Арктиці дослідники зіткнулися з... так я вам і сказав  ! Насправді сам іще до ладу не знаю. Та суть не в цьому - усі подробиці арктичної експедиції виписані з такими деталями, що мимоволі заздриш: якими ж героями були ці люди-першовідкривачі, яку ж силу волі і яку віру в перемогу треба було мати, щоб вижити в таких жахливих умовах! Quote (Flina) краще б дав на переклад українською світової фантастики Мільйонів не гарантую, але про персональну сторінку перекладача можна подумати. Треба ж із чогось починати !
Оце пробую розкрутити новий проект: Вселенський товмач! Назва якась... але нічого мудрішого на думку не спало. Отож, ласкаво прошу до співпраці!
|
| |
| |
| vij2005 | Дата: Вівторок, 25.01.2011, 20:38 | Повідомлення # 7 |
|
Курсант
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) А я зараз читаю ну просто вражаючий роман Дена Сіммонса "Террор"
Террор - чудова книга, дійсно. А перепрошую, ви читаєте укр. переклад? Він існує? До речі, у автора нещодавно вийшла нова книга, Друд. Ще не взявся, читаю нового Кінга, але кажуть, на рівні.
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Середа, 26.01.2011, 00:06 | Повідомлення # 8 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (vij2005) А перепрошую, ви читаєте укр. переклад? Він існує? На жаль, на жаль...  Наразі доводиться вдовольнятися російським, щоправда, досить непоганим. До речі, дякую за хорошу звістку - візьмуся за пошуки Друда!
|
| |
| |
| Flina | Дата: П'ятниця, 03.06.2011, 11:32 | Повідомлення # 9 |
|
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
| Адмін, я тобі дуже дякую за пораду почитати Макдевіта! Це щось надзвичайне, я вже не сподівалась що знайду настільки класну книгу! Останнім часом, чесно кажучи, не хотілось читати НФ, я вже почала думати, що, можливо, "виросла" з такої літератури але дякувати Богу , НІ! Просто, не могла знайти потрібної книги і от "Військовий талант" Макдевіта!! Коли ти мені вперше його порадив, я прочитала кілька розповідей і, чомусь, не захотілось читати щось іще, але я про нього памятала і от накінець то, знайшла цей роман:) . Хоч, я не люблю теми війн у космосі, але це зовсім інше, настільки живо реалістично описані події "Спротиву", неонозначність і різні погляди на війну, як таку, поламані долі людей, котрі, віддали своє життя за прагнення, часом, ілюзорної свободи... І плюс все це написано, я на мене, дуже гарним стилем і у формі детективу! 
Чесно зізнатись, я пробувала читати усі твори, як мені радили на форумі, але більшість з них мені не сподобалась, тому я й не писала відгуки, це суто моє сприйняття, а, може, це чиясь улюблена книга; та й яке право маю я писати рецензію, не дочитавши твір до кінця 
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: П'ятниця, 03.06.2011, 23:57 | Повідомлення # 10 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Гм, раз у мене така легка рука , ризикну тоді запропонувати Д. Престона та Л. Чайлда. Сам я починав з їх "Релікта" - і досі читаю запоєм. Бо це гримуча суміш НФ, трилеру й детективу, написана на досить високому рівні. "Релікт" - це перший роман з циклу про агента Пендергаста (наразі є 8 книг), крім того автори написали ще з десяток самостійних романів - як у співавторстві, так і порізно. Спробувати варто! В усякому разі, часу не згаєш стовідсотково!
|
| |
| |
| Flina | Дата: Неділя, 05.06.2011, 13:43 | Повідомлення # 11 |
|
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
|
Ех! Жаль, але ще одного відкриття я для себе не зробила... Ніколи не повірю що, якийсь вірус може таке зробити з людною, це - не можливо, кажу з позиції анатомії і фізіології, такі стуктури в нашому органзмі, як до прикладу, кістки, очі, серце, як двигун який би давав енергію для всього цього, змінити майже неможливо, незначні точкові мутації, на рівні клітини, так, але не більше. Саме тому неможливе існування мутантів, що піддались одноразовій значній дії радіації чи різноманітних вірусів. Мутантна дія якщо і проявляється, то лише через покоління, причому більшість"мутантів" гине через непристосованість до навколишнього середовища чи через дефекти несумісні з норм. функціонуваням організму. Ті ж "мутанти" (пишу в лапках, бо всі ми трішки мутанти, у кожного з нас щосекунди відбуваються мутації, які виправляються, а якщо неможливо виправити, клітина гине, а якщо не гине, розвивається рак...) виживають, у яких мутація виявилась сприятливою для проживання в зовн. середовищі, до прикладу, перевага мязів спринтерського типу забезпечать виживання людині в Африці, де багато хижаків, від яких треба швидко тікати Плюс, що ж такого особливого є в гіпоталамусі, чого нема в іниших відділах мозку, окситоцин і вазопресин? То він також є і у гіпофізі і у крові І ще одне, я дуже не люблю триллерів і хорору 
Ось тому я й не пишу рецензії на книги, які мені не подобаються...
Зате у Макдевіта є цикл про космічних археологів, за який я і візьмусь, плюс недочитана книга Емі Томсон "Колір далини",правда трохи тугувато йде, певно, через незвичність сюжету, показується життя інших розумних істот, з кардинальною відмінністю від нашого.
Але дякую тобі за поради, Макдевіта я все таки для себе знайшла! 
Повідомлення відредагував Flina - Понеділок, 06.06.2011, 14:14 |
| |
| |
| argo-unf | Дата: П'ятниця, 24.06.2011, 23:48 | Повідомлення # 12 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Дочитав "Терор"... Питання: навіщо було все це воротити? Кінець укинув мене в тривалу депресію . Таке враження, що Сіммонсу таки набридло описувати полярну експедицію, і він швиденько - на кількох сторінках, - придумав сяку-таку кінцівку з екскурсами в інуїтську міфологію й без жодних пояснень. Вердикт: сам роман - ГУТ! Кінцівка - перепрошую, ФЕ!
|
| |
| |
| Flina | Дата: Неділя, 03.07.2011, 23:36 | Повідомлення # 13 |
|
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
| Хм, Quote (argo-unf) Дочитав "Терор"... Питання: навіщо було все це воротити? Кінець укинув мене в тривалу депресію
"Космічні археологи" Макдевіта виправдали мої сподівання Виписані характери персонажів, цілком несподівані повороти сюжету, живі діалоги, зазвичай доречні цитати... книги читаються на одному диханні. Хоч зізнатись, трішки замало описів місцевості або вони, як на мене, запутані, та моя уява справно домальовує пропущене. А ще, дивно, головною героїнею є жінка-пілот, незвично як для письменника чоловіка, але ця незвичність приємна
Паралельно натрапила на "Космічний госпіталь" Джеймса Уайта і, то ж треба таке, просто в захваті від цієї книги!!! От чомусь завжди так , то нічого немає, а то багато і нараз Незвичайно гуманний чарівний світ майбутнього, де майже сотня найрізноманітніших рас настільки знаходять спільну мову, що створили міжгалактичний госпіталь, де зібрані найкращі медичні уми найрізноманітніших форм. Тішить те, що ніякі машини ніколи не зможуть замінити розум живої істоти у такій тонкій справі, як лікування! Плюс все приправлене тонким (а часом і не зовсім )гумором автора
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Понеділок, 04.07.2011, 20:06 | Повідомлення # 14 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Flina) Паралельно натрапила на "Космічний госпіталь" Джеймса Уайта
Ну, тоді це надовго... Там стільки частин, що я вже заплутався. Взагалі книги класні, але не радив би читати по кілька зараз: можливе перенасичення тими всіма інопланетними формами  .
|
| |
| |
| Bobua | Дата: Вівторок, 05.07.2011, 13:36 | Повідомлення # 15 |
|
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) Ну, тоді це надовго... biggrin Там стільки частин, що я вже заплутався.
та, зд., лише 12 :). Зовсім не ті 100 з чимось повістин як, напр., в циклі "Дестроєр" - там дійсно складно навіть збагнути, що вже прочитане
Quote (argo-unf) Взагалі книги класні, але не радив би читати по кілька зараз: можливе перенасичення тими всіма інопланетними формами cool
десь так... Бо мені деякі частини зовсім "не пішли". Особливо ті, де "Прілікла" надто вже заповзятливо літав і припрошував оточуючих "не сваріться, не сварітться, давайте жити дружно" ;). Наче слинявий "телепузик" %). Отож, якщо то не були, напр., невдалі переклади, то, мабуть, тре "розбавляти" прочитання чимось кривавішим . Напр., хоч би укр-мовним Кінгом, який "розвяцькує" і/або "перерізає" людей на початку свого негнучкого "куполу".
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
| |
| |
|
