Минуле й майбутнє нерозривно пов’язані, а іноді грані часу дивним чином перетинаються.
У цьому мав можливість переконатися герой оповідання, коли, відпочиваючи у загубленій лісничівці після полювання, побачив крізь імлу віків свого віддаленого предка...
Після прочитання моя повага до Михайла Сергійовича ще більш зросла! Бо не кожен учений здатен бути таким різнобічним у науці, не кажучи вже про літературу! Це не лише цікаво, але й дуже експресивно!
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]