ПЛАЧИНДА С. Брати Місяця. - К.: Дитвидав, 1959. - 132 с.

   Кому з вас, дорогі друзі, не доводилось у тихе літнє надвечір’я зачаровано дивитися в безхмарне небо, що величезним шатром зависає над головою! Густо-синя безодня, розцвічена примарним ряхтінням зірок, холодне мертве світло Місяця, спалахи метеорів, Чумацький Шлях... Яка загадкова велич! Яке безмежжя! І яка неприступна, незаймана краса!

   З давніх-давен люди всього світу мріяли про заатмосферні мандри, про підкорення міжпланетних просторів. Їх вабило небо, бездонна глибінь, інші, неземні світи.

   Але перший крок у космос здійснено людиною тільки в наш час і в нашій країні. 4 жовтня 1957 року вперше в історії людства було запущено штучний супутник Землі. В Місяця з’явився маленький брат. За ним - другий, потім третій. Утворилася ціла «супутницька» сім’я.

   Незабаром одна за одною полинули в космос три радянські ракети. Одна з них досягла поверхні Місяця.

   Звістка про успішний штурм небесних глибин сколихнула весь світ.

   Схвилювала вона й школярів села Лелеківки під Києвом. У школі організувався гурток юних космонавтів. Тут працюють ті, що палко мріють помчати на зорельоті в манливі небесні простори. Це буде! Неодмінно!

   А зараз допитливі хлоп’ята під керівництвом веселого, закоханого в свій фах «фанатика космосу» аспіранта Бекекечка вивчають схеми сучасних ракет та космічних кораблів, знайомляться з будовою штучних супутників Землі.

   І наш читач у цій книжечці разом із гуртківцями дізнається про таємниці заатмосферної височини, про подвиги великих учених, досягнення вітчизняної науки й техніки, їх світлу будучину.