Сонце, що чи хто Воно? Живе, розумне чи надрозумне (Бог)?
Те саме С., в якого на утриманні вся "наша" планета...
Передусім хочу відзначити, що людина цілковито залежна від С.: сама вона будь-чого не виробляє (в тому числі й енергії), а лише використовує накопичену в планеті Сонячну енергію для переробки "сировини", що так само накопичилась завдяки Сонцю (спочатку — його притяганню, а потім — запасанню його енергії).
Але чомусь дуже мало, навіть у фантастиці, хоч якогось шанобливого ставлення до Сонця! Лише один раз я зустрічав припущення, що воно розумне — в одному з журналів Всесвіт за 60-ті чи 70-ті рр [оповідання С. Лема про спробу створити сонячну плазму на Землі і про поведінку (примітивну — на рівні червів) та смерть тієї плазми від холоду].
В "простій" 
літературі теж місця для Сонця замало. От побіжна згадка:
Quote
Георгій Бурсов
Прощавай, Серафиме
...
Наші предки, які тисячоліттями поклонялися одному лише сонцю, з появою греків перейняли від них багатобожжя. Пантеон богів пізніх східних слов’ян —
з оповідання "присвяченого" нинішнім "пригодам" християнства... Про роль Сонця в "еволюції" теж лише натяки:
Quote
Віктор Савченко
Тільки мить
...
Я прикипів до ілюмінатора. Крізь нього видно зелений шар водоростей, який то розмивається хвилею — і під воду, де стоїть лабораторія, на мить вривається яскравий сніп сонячного проміння,— то знову стуляється, і настає зелений присмерк. Біоаналізатор фіксує наявність амеб та інфузорій. Я весь напружився, помітивши спочатку тінь на дні, а потім і саму медузу, яка похитується під поверхнею. Мирославе Петровичу, це ж нова форма життя! Хижак! Йому вже замало вуглекислоти і сонячного проміння як джерела енергії... Тривала і досить сильна радіація з космосу пошкодила генетичний код бактерій та водоростей, і ось маємо покручі.
Втім, хотів би я бачити як хтось випадкого зробить хоч щось живе з амеб і водоростей 
Але й самому важко повірити, що Сонце могло би на такій відстані (8 світлових хвилин) керувати "мутаціями". Відтак — висновок: швидкість світла не обов’язкого обмежена Додано (28.10.2009, 13:28)
---------------------------------------------
Але що найцікавіше, то це повідомлення [в дуже-дуже неофіційних новинах ;)] про сонцян — людей, які замість вбивати і з’їдати рослин і тварин, якимось дивом "їдять" сонячне проміння.
От, напр., стаття
Quote
Напоєні Сонцем
ЧИСЛЕННІ ПРИКЛАДИ ПЕРЕКОНУЮТЬ, ЩО МОЖНА «ХАРЧУВАТИСЯ» ЛИШЕ СОНЯЧНИМ СВІТЛОМ
Люди можуть обходитися без їжі й підтримувати життєві сили завдяки здатності підживлюватися сонячним світлом, наче геліобатареї. Так стверджує 65-літній житель Калькутти Ратан Манег, який, за свідченням газети «Таймс оф Індія», вже сім літ нічого не їсть, а лише п’є кип’ячену воду, словом, живе «Божим духом». Голод він гамує, всмоктуючи очима сонячну енергію, яка задовільняє всі потреби організму в засобах для існування.
...
www.pu.if.ua/data/ukr/lib/e-book/pulsar/pulsar-1.pdf
+ зробив копію цієї статті http://argo-unf.at.ua/publ/napoeni_soncem/9-1-0-51 — але ще, зд., неактивна Нмсд, якби С. було нерозумне, або навіть розумне, але вороже, то дуже сумнівно, що його промені могли би втамувати голод
Де є більше про Сонце? Бо таке враження, наче воно само повитирало всі згадки про себе 
(щоби не згадували "всує" 
)
Додано (07.02.2011, 13:36)
---------------------------------------------
Ось маю гарний і доречний розділ з фант книги:
Quote
[CENTER]
Артур КЛАРК Пісні Далекої Землі
46. Хто б не були Боги…[/CENTER]
— Що таке Бог? — спитала Мірісса.
...
— Біда із словом «Бог»,— повільно розпочав він,— полягає в тому, що воно ніколи не означало те ж саме для будь-яких двох співрозмовників — а філософів і поготів. Ось чому протягом третього тисячоліття воно поступово вийшло з ужитку, залишившись хіба що як беззмістовний вигук — у деяких суспільствах навіть непристойний для поважної бесіди.
Натомість виникло ціле сузір'я спеціалізованих понять, і це хоч припинило безглузді непорозуміння, які приносили людям до того дев'яносто відсотків усіх бід.
Бог-Особа, якого інколи називали Першим Богом, став називатися Альфа. Його уявляли собі як певну гіпотетичну істоту, що нібито спостерігає повсякденне життя — кожної людини, ба навіть кожної тварини! — щоб винагороджувати добро й карати зло, здебільшого вже після смерті, в неясно визначеному тогосвітньому в житті. Альфі уклонялися, молилися, на його честь виконували мудровані релігійні ритуали та зводили величезні храми…
Ще був Бог, який створив Всесвіт, після чого, можливо, вже й не мав з ним нічого спільного. Цього Бога назвали Омега. На той час, як філософи завершили розтинати Бога, вони вже використали всі двадцять з чимось літер старого грецького алфавіту, та для сьогоднішнього ранку нам цілком вистачить Альфи й Омеги. На мій погляд, якби підрахувати, скільки часу поглинули всі дискусії з цього приводу, то вийшло б не менше десяти мільярдів людино-років.
http://argo-unf.at.ua/load/pisni_dalekoji_zemli/106-1-0-1795
...
То якщо подумати, скільки енергії тре Альфі для роботи 
, єдине що спадає на думку, що жити йому мож лише в Сонцях (причому у всіх одразу) Інакше чому вони аж так довго горять?
