Аргонавти Всесвіту
сайт україномовної фантастики
Меню сайту
Категорії каталогу
ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх [1]
КЛАРК Артур [1]
ЛАУМЕР Кейт [1]
МАКДЕВІТ Джек [1]
НОРТОН Андре [1]
САЙМАК Кліффорд [1]
ТОЛКІН Джон Роналд Руел [1]
ЧАНДЛЕР Артур [1]
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 1565
Головна » Матеріали » Довідки про авторів » КЛАРК Артур

Біографія Артура Ч. Кларка
 
 
Артур Чарлз КЛАРК
 
   Один з найвідоміших світових фантастів, Артур Чарлз Кларк, народився 16 грудня 1917 року в місті Майнхед, графство Сомерсет, Великобританія у пансіоні своєї бабусі. Накільки можна простежити родовід, усі предки Кларка були фермерами, Артур також мав піти цією стежкою, але... У десять років батько подарував йому серію сигатерних карток із зображеннями доісторичних тварин, відтоді хлопчик завзято почав цікавитись палеонтологією, навіть зібрав власну колекцію викопних решток. Коли Артуру було дванадцять, помирає його батько, тож щоб вижити і вивчити єдиного сина, мати була змушена взяти на себе всю роботу на фермі, хлопець допомагав їй, та більшість часу витрачав на нове своє захоплення - астрономію. Тоді ж він власноруч конструює телескоп, який допомагає йому зазирнути в дивовижний світ космосу.
   Ще у 1927 році Кларк відкрив для себе фантастичний журнал "Дивовижні історії” ("Amazing stories”), що став для нього літературним наркотиком, потреба в якому зростала і зростала в міру того, як він дорослішав, і ось одного разу Артур зміг купити собі всю серію журналів по 5 центів за копію, і ця подія була для нього настільки важливою, що він згадував про неї у кожному автобіографічному нарисі.
   У 1934 році Артур став членом Британського Міжпланетного Товариства, заснованого ентузіастом фантастом П. І. Крейтором у 1933 році, і це, з першого погляду, звичайне дитяче захоплення, вплинуло на все його подальше життя.
   Перші літературні спроби Кларка були у шкільній газеті, де друкувались його оповідання на фантастичні теми і де він був заступником редактора.
   Після закінчення школи, без грошей на вищу освіту, перед Артуром постало питання - що робити далі, адже треба було на щось жити, тож він вирішив спробувати себе на посаді аудитора у Лондоні, конкурс на яку якраз проводився в місті. Оскільки країну огорнула Велика Депресія, роботу знайти було складно, тож на цю посаду претендувало більше півтори тисячі людей, і Кларк, який був двадцять шостим у списку, таки отримав місце.
   У 1936 році він переїхав до Лондона, де поселився в орендованій кімнаті, вона була настільки маленькою, що сала приводом для жартів серед його знайомих. Коли до нього приходив гість, Артур змушений був відкривати вікно і сидіти частково назовні, інакше місця для двох там не було, іншим виходом було залишити відкритими двері, щоб хтось один сидів у коридорі.
   Пізніше Кларк переїхав у більш простору квартиру, яку оплачував разом з редактором фантастичного журналу "Нова земля” ("Novae Terrae”) Морісом К. Хансоном, там же і друкувалось це видання за допомогою трафаретної машинки - мімеографа, а також щотижня відбувались зустрічі письменників-фантастів. Саме там Кларк познайомився з багатьма своїми майбутніми друзями.
   Протягом 1941-1946 років Артур Кларк служив у Королівських військово-повітряних силах. Він брав участь у розробках першого радара, а також у випробуваннях автоматичних систем посадки літаків.
   По закінченні війни, саме Кларк відродив Британське Міжпланетне Товариство і заслужено очолював його з 1946 по 1947 та в 1950-1953 роках.
   В 1945 році вийшла друком його наукова стаття "Позаземні ретранслятори”, в якій він висунув ідею геостаціонарних супутників-ретрансляторів, яка була успішно реалізована через 25 років і удостоєна чималої кількості міжнародних нагород. А міжнародна астрономічна спілка офіційно присвоїла геостаціонарній орбіті назву "Орбіта Кларка”.
   В 1948 році він закінчив лондонський Королівський коледж, фізико-математичний факультет.
   15 червня 1953 року одружився з американкою Мерилін Мейфілд, але подружжя проіснувало лише півроку. Кларк так прокоментував їхнє розлучення: "Наш шлюб був приречений на невдачу ще з початку. Це лише доказ того, що я абсолютно не пристосований для одруження, хоч вважаю, що кожен має хоча б раз це зробити”.
   У грудні 1954 року Кларк переїхав на Цейлон (зараз Шрі-Ланка ). Тоді ж усе більше починає цікавитись морем, пізніше він написав, що це захоплення виникло на основі його любові до аеронавтики.
   У книзі "Профілі майбутнього” він уперше сформулював три свої найвідоміші закони.
   Перший закон Кларка: "Якщо заслужений, але похилого віку вчений заявляє, що щось можливо - він, звичайно ж, має рацію. Коли ж він заявляє, що це неможливо - він, швидше за все, помиляється”. "Похилого віку ” Кларк вважає вченого після 30 років в фізиці, математиці і астронавтиці, після 40 років - в інших галузях. Звичайно ж, бувають і винятки, але після 50 років їх немає.
   Другий закон Кларка: "Єдиний шлях пізнати межі можливого - зробити крок у неможливе”.
   Третій закон Кларка: "Будь-яка перспективна техніка нероздільна з неймовірним”.
   У 1962 році Артур Кларк отримує премію Калінга, яка щорічно вручається ЮНЕСКО, за популяризацію науки. До 1962 року було видано близько двох мільйонів примірників його наукових та художніх книг на п’ятнадцяти мовах, а також опубліковано більше трьохсот наукових статей у провідних англійських та американських газетах і журналах.
   Світова критика іменує Артура Кларка "Фантастом Номер Один”. Він був нагороджений величезною кількістю різноманітних фантастичних премій: чотири "Х`юго”, три "Небюла”, "Юпітер”, Меморіальна премія ім. Дж. У. Кемпбелла, Міжнародна фантастична премія та інші.
   З 1986 року існує "Премія Артура Кларка”, якою нагороджується найкращий науково-фантастичний роман, опублікований у Великобританії.
   26 травня 2000 року в Коломбо на Шрі-Ланці Кларка було офіційно посвячено в лицарі.
   В останні роки життя далися взнаки наслідки перенесеного поліомієліту, Артур Кларк не міг самостійно пересуватись, та продовжував активно працювати над новими книгами, листувався з колегами зі всього світу і сподівався зустріти своє сторіччя в космічному готелі. Та… 19 квітня 2008 року на 91-му році життя Артур Кларк помер.
 
   Джерела: Moskowitz, Sam "Seekers of tomorrow”
                    Fantlab.ru
  
   © ГУПАЛО Анна, 2010
 
Категорія: КЛАРК Артур | Додав: Flina (08.05.2010) | Автор: Flina
Переглядів: 574 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
  • українська космічна поезія
  • сторінка письменника-фантаста
  • Олексія Кацая
сторінка письменника-фантаста
Віктора Савченка
персональний сайт
письменника-фантаста
Віктора Савченка
сайт письменника-фантаста
Ігоря Желема
сайт письменника-фантаста
Олекси Палійчука
письменника-фантаста
Олександра Левченка
письменника-фантаста
Тимура Литовченка
сайт україномовного мережевого
перекладу фантастики
україномовний сайт-дайджест
сучасної короткої фантастики
сайт Київського клубу
любителів фантастики
україномовний сайт мережевого конкурсу
фантастичних оповідань
інформаційно-літературний сайт
сайт журналу подорожей, пригод та фантастики
Статистика

Онлайн всьго: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Аргонавти Всесвіту © 2019