Аргонавти Всесвіту
сайт україномовної фантастики
[Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Форум » Україномовний форум фантастики » Книгоопис / Бібліографія » Уривки з нових книг + відгуки. (книги в книгарнях)
Уривки з нових книг + відгуки.
BobuaДата: Вівторок, 11.01.2011, 12:54 | Повідомлення # 1
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline


Уривки з нових книг + відгуки.

Жаль, що не існує якогось єдиного сайту видавців/книгарів з впорядкованим переліком всіх наявних у продажу книг і уривками, яких би вистачало, щоби зрозуміти чи варто купувати… dry .
Втім, наскільки я знаю, видавцям байдуже чи буде задоволена людина книгою… surprised Їм аби побільше книгарень – а там воно й саме якось розпродасться (сам таке чув від одного видавця на якомусь «круглому столі» під час книжкової ярмарки).

Уявіть, щоби знайти наступну книгу мені довелось:
1) на сайті книгарні задати пошук за словом фант;
2) обдумати й відфільтрувати все, що насправді виявилось нефантою...;
3) знайти книгу в книгарні (до речі, без допомоги "консультантів" це мабуть і неможливо... wink )
4) і таки спромогтись визначити в тій, далеко не ідеальній, "тиші", чи хочу я ту книжку...
А книга ж могла "відпасти" на будь-якому з цих "етапів"... Мені інколи здається, що в укр. книговидавництві засіли якісь сторонні особи, головне завдання яких — довести, щось отаке: "а нашо їм укр. книжки..., всьо-равно не читають..." :(


Тому пропоную власними силами заповнювати цю прогалину... принаймні щодо фантастики.
batman

Додано (11.1.11 :-), 12:48)
---------------------------------------------
Щойно прочитав книгу:

«Господиня»

(Маєр Стефені)

Інфо є на сайті http://kmbooks.com.ua/ , але вдало smile схована: «кнопка», яка приведе на «вторинну» частину сайту («книжки для дорослих») ані краплиночки не схожа на «кнопку» smile — бо то викапаний "лого-текст" без натяку на посилання + зливається з тлом. Для мене загадка, як вельмишановний argo розкрив цю їхню таємницю :), бо за посилання http://kmbooks.com.ua/index_kmp.php завдячую саме йому.

Адреса самої книги: http://kmbooks.com.ua/book_kmp.php?id=32
Приємно бачити, що там є 7 перших сторінок. Щоправда в «нелюдському» форматі (скани, та ще й у форматі jpg). Але від видавця — навіть так, нмсд, «подвиг»… sad

Я вирішив розпізнати десь з 1.5 стр, щоби Гугля знаходила цю тему, як хтось вже smile шукатиме ел-книгу…
уривок:

Quote
ПРОЛОГ. УТІЛЕННЯ

ЦІЛИТЕЛЯ ЗВАЛИ БРІД У ГЛИБОКОВОДДІ.
Він був душею, а отже, від природи — сама доброта; співчутливий, терплячий, чесний, безкорисливий і люблячий. Занепокоєність не була притаманна Бродові У Глибоководді. А роздратування тим паче. Та через те, що Брід У Глибоководді жив у людському тім, часом роздратування було не уникнути.
Намагаючись не зважати на бурмотіння студентів цілильні, що долинало з віддаленого кутка операційної, він міцно стиснув губи — цей вираз був дивним на обличчі, яке зазвичай усміхалося.
Побачивши невдоволену гримасу, Даррен, його постійний асистент поплескав цілителя по плечу.
— Їм просто цікаво, Броде,— спокійно мовив він.
— Не бачу нічого цікавого або складного в процедурі втілення. У разі потреби її могла б провести будь-яка пересічна душа. Марнування учбового часу, та й годі... Сьогодні вже нема на що тут дивитися...— Брід і сам здивувався, зачувши різкі нотки у своєму завжди м'якому голосі.
— Вони ще в житті не бачили дорослої людини,— сказав Даррен.
Брід звів брову
— Нехай подивляться одне на одного або в люстерко.
— Ви знаєте, що саме маю я на увазі. Дику людину Яка ще не мас душі. З бунтарів.
Брід поглянув на тіло непритомної дівчини, що долілиць лежало на операційному столі. Його серце переповнилося жалем на згадку про те, в якому жахливому стані перебувало це бідолашне спаплюжене тіло, коли шукачі доправили його до цілильні. Який біль мучив дівчину...
Звісно, тепер тіло бездоганне — повністю зцілене. Брід сам про це подбав.
— Зовні вона нічим від нас не відрізняється,— сказав Брід Даррену.— В усіх нас людські обличчя. І прокинувшись, вона стане такою ж, як ми.
— Їм просто цікаво — і все.
— Душа, яку ми сьогодні вживлюємо, не заслуговує на те, щоб на її нове тіло отак витріщалися. Мали б повагу! Їй і так нелегко буде під час акліматизації. Несправедливо, що вона мас проходити через це.
Під словом «це» Брід мав на увазі не витріщання. І знову в голосі цілителя пролунало роздратування.
Даррен іще раз поплескав його по руці.
— Усе буде гаразд. Шукачам потрібна інформація, і...
При слові «шукачі» Брід кинув на Даррена пекучий погляд. Оторопілий Даррен закліпав очима.
— Вибачте,— одразу перепросив Брід.— Я ненавмисно. Просто дуже хвилююся за цю душу.


далі, будь-ласка, читайте на сайті видавця, а потім напишіть, що Ви про нього думаєте smile

Додано (11.01.2011, 12:54)
---------------------------------------------

відгук:

Якщо коротко і не розкриваючи змісту (цим «грішать» офіційні «аннотації»), то книга:
• про різновид smile "паразитів свідомості";
• з суттєвою відмінністю — тут вони чомусь дуже вже добрі :);
• як наслідок — книга вельми вже «безнасильницька» :);
• не уявляю як з неї мож було зняти фільм (видовищний???), бо ще й місце дії обмежено-пустельне (достоту як у дешевих фант-фільмах про страшне майбуття);
…і при всьому цьому книга «затягує» :), тому я би її назвав якісною «розчулюючою психо-фантою» (в кращому значенні тих слів — тобто до «шмарклів» і «реверансів», як то було в кількох частинах «Космічного Шпиталю», таки, на щастя, не доходить… :)). Найкращою характеристикою може бути те, що мені довелось читати при штучному освітленні, бо не хотілось переривати і чекати наступного дня… але сон таки зморив :).

! зверніть увагу, що навіть у книгарні «Є» книга чомусь значно дорожча порівняно з сайтом (+1/3?). А в інших, мабуть, зовсім дорога :(...,
зате об’ємна smile


Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)

Повідомлення відредагував Bobua - Вівторок, 11.01.2011, 12:53
 
argo-unfДата: Вівторок, 11.01.2011, 18:51 | Повідомлення # 2
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
А може, варто цю тему перемістити до Бібліографії? Там будуть викладатися відомості про нові книги, то, щоб далеко не ходити... smile
 
BobuaДата: Середа, 12.01.2011, 15:57 | Повідомлення # 3
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
І ще до попередньої книги.
чужослова:
Code

стр    слово
    8    рутина (? англ) робота
16    аргументи (=доводи), мав рацію (= слушність)
38    піджала губи
66    дворику (а чим гірше "подвір’ячко " :))
67    пустопляс (і це слово буде часто :()
...

Втім, судячи з їх частоти, початок схоже вичитаний добре smile

не до теми

Quote (argo-unf)
А може, варто цю тему перемістити до Бібліографії? Там будуть викладатися відомості про нові книги, то, щоб далеко не ходити...

1) В яку саме? wacko Я бачу два посил з головної сторінки smile
http://argo-unf.at.ua/publ/
http://argo-unf.at.ua/publ/bibliografija/19
2) друге таки краще, але чи не задалеко найсвіжіші роки заховані? От де нині продають видання 1798року, щоби відсканувати з нього уривок? biggrin
3) а далі, дійсно, зручно було би мати одразу посилання як не на цілу книгу то хоч на її опис + уривок (щоправда мене трохи злякали розпаровані 2010 і раніші роки :)))), і бажано щоби були відмежовані (= в переліку розбиті на групи) хоча б фант/фент і т.д.
(до речі, чи буде відмінність у посиланнях залежно від повноти скану?)

А додавати дані в "бібл-граф" так само легко smile як і цілі книги в книгозбірню?
А подивитись одразу кілька років мож?

Тоді, якщо переміщувати, то, нмсд, варто лише інфо про книгу(и), а загальні розмови не треба
+ дати посилання куди ж було переміщено smile


Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)

Повідомлення відредагував Bobua - Середа, 12.01.2011, 16:04
 
argo-unfДата: Середа, 12.01.2011, 19:34 | Повідомлення # 4
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
Я мав на увазі тему Форуму:

http://argo-unf.at.ua/forum/9

А щодо Бібліографії - все це ще в зародку, планую робити по черзі.

 
BobuaДата: Четвер, 13.01.2011, 16:46 | Повідомлення # 5
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
я от що ще думаю...
Варто давати уривки+відгуки на всі книги, чи лише на найкращі (для себе :))?
Бо, якщо припустити, що поганих книг нема, а є лише невідповідність між уявленнями, світоглядами, психо-хвилями biggrin , то чи варто "популяризувати" те, шо "не схвалилось"?
Раптом хтось, колись "популяризне" (! я не винен, що чужослова так свинсько словозмінються cool {втім, укр відповідника, крім як "відомити-звідомить" smile не бачу} ) краще!

не до теми

Quote (argo-unf)
Я мав на увазі тему Форуму:
http://argo-unf.at.ua/forum/9

А... то є навіть окрема гілка
Звиняйте, недобачив smile
Нмсд, нині Ви можете перекидати теми як заманеться, тим більше, що знайти їх напрочуд просто через "нові повідомлення". А от коли буде 999 форумлян і 111 дописів на день, Вам того вже не пробачать ;)..., зд., доведеться робити якісь "переадресаації" і т.д.

І маленькі проханнячка: чи можливо додати у назві гілки "БібліоГрафія":
1) велику букву Г (щоби простіше читалось :))
2) і хоча би в дужках (може й маленькими буквами) переклад з грецької на укр. : "КнигоОпис" cool
(2-ге бажаніше!!!)


Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
 
argo-unfДата: П'ятниця, 14.01.2011, 00:28 | Повідомлення # 6
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
Quote (Bobua)
Варто давати уривки+відгуки на всі книги, чи лише на найкращі (для себе :))?

А ми тут не галерники, щоб працювати над силу. Звісно, що кожен писатиме відгук на ту книгу, що сподобалася. А от чи писатиме на ту, що не сподобалася? cool

Quote (Bobua)
Нмсд, нині Ви можете перекидати теми як заманеться

Ну то я перекидаю.

Quote (Bobua)
І маленькі проханнячка

У першому проханнячку не бачу зв'язку з граматикою biggrin .
Друге сповняю, хоча "гооп" і звучить не нато милозвучно. Але зате по-нашому.

 
BobuaДата: Четвер, 03.02.2011, 16:10 | Повідомлення # 7
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
І ще трохи про першу (і єдину) книгу теми
Quote (Bobua)
! зверніть увагу, що навіть у книгарні «Є» книга чомусь значно дорожча порівняно з сайтом (+1/3?). А в інших, мабуть, зовсім дорога :(...,
зате об’ємна

то я погарячкував wink
в Ашані (Київ, Петрівка) навіть дешевше, аніж на сайті... відсотків на 11... дивно... (бо наче й не розпродаж)
візьмете, розляжетесь десь на канапі, і якщо не проженуть, то зможете ознайомитись з усіма зручностями biggrin


Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
 
argo-unfДата: Четвер, 03.02.2011, 23:54 | Повідомлення # 8
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
Quote (Bobua)
і якщо не проженуть, то зможете ознайомитись з усіма зручностями

А що, можуть? Мені от згадалася якась повість, де хлопці перекладали отак у книжковому магазині якийсь латинський манускрипт зі словником. Так от вигнали врешті-решт... smile
 
BobuaДата: Четвер, 24.02.2011, 17:12 | Повідомлення # 9
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
наступна книга, яку прочитав:
"Бурецвіт"

(Марія Ряполова)

Заманливий початок (небайдужий я до мислячих рослин :):

Quote
Частина перша Моя крамниця

1


У крамниці продавалися різні рослини. Був тут, наприклад, пречудовий кактус, який годувався компліментами. Раз на два дні до нього треба було підійти і наговорити чимало приємного: який він зелений, який гарний, якої в нього унікальної форми колючки. Якщо господар забував підгодувати кактус або говорив компліменти недбало, без почуття, скоромовкою, кактус швидко здихав. Якщо похвали були пересічними, одноманітними та без поетичності, кактус не пропадав, але й не квітнув.
Кактуси брали політики, секретарки, продавальниці з дорогих бутиків, альфонси та охочі вийти заміж дівчатка. Ймовірно, для тренувань. Загалом кактуси розходилися непогано, дехто купував кактуси постійно, тож, мабуть, рослини часто гинули.
Продавалися тут невеличкі трояндові кущики-вампіри. Годувати їх треба було власною кров’ю, притискаючи певну частину тіла до шипа, і так — тричі на тиждень. Коштували вони чимало, але, дивна річ, теж мали попит. Багато хто брав на подарунок: колегам, сусідам, родичам (особливо тещі). Деякі купували для себе.
Були тут особливі квіточки, які починали виділяти неприємний дух, коли хтось поряд лаявся поганими словами. Вони потроху розходилися, але значного успіху не мали.
Був у нас і співочий кущик. Його дуже любили діти. Він підхоплював будь-яку мелодію і починав тоненько скиглити, підспівуючи. Іноді співав на самоті. Дорослі неохоче поступалися вимогам своїх нащадків, але все ж купували його.
Навесні та на початку літа хітом були квіти-комарожахалки. Зовні вони нагадували фіалки.
Також мала я в горщиках квітучу папороть. Для естетів.
Загалом у нашій невеликій крамничці вміщалося кількасот різних рослинок. Я провела з ними понад два роки, що було цікаво, але зовсім нелегко.
Ночувати доводилося в крамниці. Це було необхідно для того, щоби квітка-сночит могла споглядати мої нічні марення. Крім того, рослинки боялися залишатися на ніч самі. Отож, крамниця була і моєю квартирою. Там містилися кухня, ванна, спальня і ще одна кімната, постійно завалена різним непотребом. Зранку я прокидалася під вереск квітки-будила, співала разом зі співочим кущиком, улещувала самозакоханий кактус, давала поїсти себе троянді, доглядала всі інші рослини. Потім відчинялася крамниця і починалося найважче. Я ледь стримувала себе, щоб не повиснути на шиї відвідувачів-чоловіків, настільки сильною була дія «ялинки пристрасті», що здавалася безвинною на вигляд, але була дуже небезпечною. Для демонстрації можливостей квітки-сночиту я дозволяла їй крутити відвідувачам мої власні сновидіння, через що часто червоніла. Показово матюкалася перед горщиком із квітками-вихователями, після чого мусила миритися з неприємним духом. Доводила до істерик плакуче деревце (дуже співчутлива рослина, яка буде лити сльози над вашими проблемами, дрижати, хлюпати, верещати, стогнати і скиглити. Деяким самотнім депресивним особам дуже припадала до смаку). Задовбувала дурними запитаннями кактус мудрості, який, виражаючи схвалення, робив свої колючки шовковими, а в разі несхвалення шалено коловся. Передбачала погоду, розшифровуючи прогнози рослини-метеоролога.

(оскільки з прикліпленнями якісь негаразди, то навіть не намагаюсь дати більший уривок)

Тре зважати, що:
1) це фентазі (і десь там на тлі - ненав'язливо бігають чарівники), тобто наука (як би то мало бути в НФ :)) не передбачена :(;
2) сюжетної напруженості, яка, як мені здавалось, має утримувати увагу читача, я тута не відчув. sad Є спроба створити трохи на початку... втім, виглядає то не надто переконливо (десь там є опис бійки на мечах, та й той, пригадую, якийсь іграшковий :)), а потім і взагалі перекреслено одним махом (і це якщо навіть не враховувати перекреслення "анотацією")..., тому, мабуть, підійде шанувальникам ненапруженої літератури smile
3) а еротичності (не кажучи вже про кохання), нмсд, не більше, аніж в уривку. Мабуть, можна дарувати малим підліткам :)... десь таким, що вигулькують на пару рядків на наст. стр книги:

Quote
— Драсьті, — почулося ззаду. Я обернулася.
На порозі стояли два підлітки років тринадцяти.
— Не «драсьті», а добрий вечір.
— А можна ще раз подивитися, як діє сночит?
— Хлопчаки, це ж уже вчетверте. Ідіть купіть собі «Плейбой».
— Ну будь ласка!
— Ні. Дітлашки, якщо ви мене розсердите, я ж на вас натравлю яку-небудь агресивну рослинку.
— Облом. Пішли звідси, — сказав один з них іншому.

(мова, зд, не по всій книзі така попсована)

Зате, на щастя, вищенаведений гумор зустрічається й надалі.
На жаль, живі рослини не є головними героями твору..., а шкода... так у них гарно виходило :).

При використанні мого відгуку тре враховувати, що фентазю я переважно не люблю!

Додано (24.02.2011, 17:02)
---------------------------------------------
не до теми

Quote (argo-unf)
Quote (Bobua)
і якщо не проженуть, то зможете ознайомитись з усіма зручностями

А що, можуть? Мені от згадалася якась повість, де хлопці перекладали отак у книжковому магазині якийсь латинський манускрипт зі словником. Так от вигнали врешті-решт...


мабуть шуміли... smile
Чи проженуть, не знаю. Бо якось бачив, як пара "посєтітельніц" в книгарні, сидячи на "місці для читання", замість читати, гамали "сємачкі + абщалісь". Але, можливо, у нашій державі саме до того й іде, що читача проженуть (а шоб знав, як книгами перебирати :)), а отакі залишаться :(...

Додано (24.02.2011, 17:12)
---------------------------------------------

ага...
і знову до теми smile :



Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)

Повідомлення відредагував Bobua - Четвер, 24.02.2011, 16:52
 
argo-unfДата: Четвер, 24.02.2011, 23:25 | Повідомлення # 10
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
Quote (Bobua)
Але, можливо, у нашій державі саме до того й іде, що читача проженуть (а шоб знав, як книгами перебирати :)), а отакі залишаться :(...

Та ні, отакі були й будуть, але світ як стояв, так і далі стоїть. Бо на гною зростає рослина, й без непотребу ми ніколи б не знали, що є ще й потреб biggrin . Отака от оптимістична філософія.
І спасибі за рецензію. Тепер точно не читатиму smile .
 
BobuaДата: Вівторок, 22.03.2011, 15:30 | Повідомлення # 11
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
Quote (argo-unf)
І спасибі за рецензію. Тепер точно не читатиму .

Йой... шо ж Ви так одразу й зареклись smile

Далі я прочитав (до кінця :))


Молодий місяць

== сутінкова сага ІІ
(обкл.кіно)
Автор: Маєр С.


http://kmbooks.com.ua/book_kmp.php?id=16

Не те, щоби мені дійсно кортіло читати "сагу" починаючи з другої частини :), але хтось, чомусь наклеїв на неї обкладинку з І-ї частини. Втім, не думаю, що в Ашані всі книги такі "недбальські", хоча ціна там й дійсно значно нижча, аніж на сайті видавця. Втім це (крім "недбальства") поширюється і на деякі інші видавництва.

Крім того, це дозволило "незапрограмовано" оцінити наповнення.

Укр мова якісна:
на увесь текст від 100стр позначив лише таке явне неподобство:

Quote
провіряє
банний халат
локон
кип'ятилась я

Враження від тексту таки неприємні.
Книга:
• про непрості взаємини smile людей, вурдалаків (так у цій книзі названі упирі=вампіри) і вовкулаків :);
• книга не містить корисної інформації (напр., на стр 299 упирка користується "срібним телефоном"; на багатьох стр. зазначено що упирі мають велику силу і швидкість; способів боротьби людей зі здебільшо кровожерними упирями не наведено...; до речі, я розраховував на срібло :));
• як мені здалось, книга "ззовні" присвячена лише одному: ниттю головної "героїні" (байдуже з якого приводу: зникає старий... вона придумує новий :))
• також маю враження, що призначенням цього "БестСеллера" (==найкращерозпродуване), є програмування читачів на, напр., міжнаціональні шлюби (напр., "он бачте, як гарно їй з упирем і як погано без нього :)", бо мабуть вони зрозуміли, що постійне женихання кузенів з кузинами в творах Майн Ріда має невдалі наслідки :)) і/або на активніше використання послуг косметологів (зд., дуже "перспективним" у США є ринок зі споживачами-жінками [нещодавно так казали на ТБ у фільмі "про що думають жінки"])

Додано (09.03.2011, 17:05)
---------------------------------------------
Докладніше "про ниття Белли Свон":
• на початку книги

Quote

На дев'яносто дев'ять цілих і дев'ять десятих відсотка я була впевнена, що сплю.
...
Нарешті це трапилося. І було ще гірше, ніж я очікувала. Мені стало страшно - я старіла. Я відчувала, як день у день ставала старшою. А сьогодні мені виповнилось вісімнадцять.

Без коментарів... Втім, хочу зазначити, що читати після 17ти мабуть не варто :)... Мені, з моїми 29-м рочками стало якось незатишно :).
• десь на перших 10-ках стр вампіри покинули сердешну Белу й починається надто вже дивне, нмсд, "побивання". Зверніть увагу на стр 63-66... і не пожаліли ж паперу для одного слова на сторінку :). Власне, мені навіть здалось, що й самій авторці стало смішно від того душевного самокатування. На стр 196:
Quote
Я помилилась. Він завдав мені ще однієї рани, вирізав ще одну діру - тепер я стала схожа на швейцарський сир. Дивно, що я досі не розсипалась на шматочки.

Зд., навіть самі Беллі стало за таке соромно smile (див стр 331, 359 вгорі)
• на початку книги вона мучилась бо її не хотіли робити упиркою... потім хоче-хоче-хоче... Побачила справжніх, традиційних упирів - ніби й перехотіла (стр 353 згори), згодом знову почала туди рватись (бо там коханий) smile

Якщо коротко, то маю простий висновок:
"БестСелерні" книги, так само як і Голівудські фільми, створюються для зиску + керування думками масового споживача. Для підтримки високого рівня впливу і окупності й те й інше, мабуть вже давно, найімовірніше стврорюється не талановитими одинаками, а проф-колективами (психологи, що не чули про Гіпократа; "піар-менеджери" й тому подібна нечисть :(), бо попри непозбутнє почуття безглуздості можу відзначити високу якість і захопливість тексту - нудьгувати й гидитись не доводиться :).
Ціна зд., вдічі менша за рос-мовні переклади (таке враження, що для збільшення "бестселерності" вони підлаштовуються під купівельну спроможність націй)

Намагатимусь надалі уникати цієї саги, бо навіть прізвище "Белли" якесь дивне, якщо припустити, що авторка має німецькі корені :).

Додано (22.03.2011, 15:18)
---------------------------------------------
Далі (чи, зд., навіть раніше + одночасно :)) читав:

"Гонихмарник".
(Дара Корній)


Гарно.
Читати легко :), хоч і дратує, напр., недостатньо укр. smile ім'я "Аліна" sad

І про Карпати там добрі слова є:

Quote
Краса Карпат завжди вражала Аліну. їй здавалося, що тільки тут вона може дихати на повну силу. Це так, ніби у твоїх легенях відкриваються до пір незвідані шлюзи і туди щедро, разом з ароматом сосен, вливаються ці гори — сильні й величні, красиві й неповторні. І ти відчуваєш, що ти тут не лише гість чи не просто гість... Ти — частина того, що люди називають природою, і гори вже давно жили в тобі, снили, марили тобою чи ти ними. Ти можеш тільки прийняти їх щедрі обійми, навчитися жити в них. Але в жодному разі не старайся пручатися — бо тоді вони тебе задушать в обіймах.
То вгору, то вниз біжить гірська дорога. Гори, краєвиди, люди, села, худоба. Наразі їдуть мовчки.
Біля мосту через річку Дземброню зійшли. Світланка по-чинає скиглити. Босоніжками намуляло ногу, іде шкутиль-гаючи. Хлопці розділили немаленький багаж красуні. По-чинається підйом до гори, файна робота для ніг та легенів. На дорозі досить багатолюдно. Одні вгору, інші вниз. Прав-да, через черепахуватість Світлани гурт Кажана всі обганя-ють. Сергій і далі продовжує вперто всіх тішити різними історійками, вже з життя гуцулів. Додибали до полонини, трішки перепочили. Світлана мало не плаче. Нога розпух-ла, косметика на обличчі сповзла. Вигляд у дівчини кеп-ський. Ось тобі й початок падіння!
— Якого дідька Кажан потягнув її із собою, — зі злістю говорить Морва. — Я його попереджала. Для такої цяці — море, пальми, пісок згодиться, та не гори! Тільки всіх за-тримує. Це ж тобі не подіум, щоб дефілювати. От, блін горєлий. Прийдеться таки ставати на ночівлю ще завидна.

Власне, може за це й купив smile
Повний текст гугля знаходить на "чтиві".

Крім того, завдяки книзі я нарешті "збагнув", чому Україна, маючи таких неймовірно-чарівних і вправних "характерників" (чит. інші книги - цю тему нині дуже завзято "розкручують") опинилась, врешті-решт, в таких умовах як маємо нині :(.
Вони, мабуть, всі відсиджувались у відрізаних від світу хуторах-селах з так само неймовірно-чарівними панянками... :).
Власне, правильно у книзі написано:

Quote
Але зараз не про це. Так от, заблукав одного разу козацький загін із характерником Остапом в одному з поліських сіл. Там гріх не заблукати, навіть сьогодні. Ти ж знаєш! І характерницькі штучки не допомагали, , бо в тих прадавніх лісах діяли свої закони і владарювали власні сили.

Хоч я спочатку думав, що то помилка smile

Додано (22.03.2011, 15:24)
---------------------------------------------
Є, на жаль, і вади у книги:

Рекламу шоколаду smile читайте на 49 стр.

Недоречності і просто чужослова:
стр
17 закрокувала
18 крокувала (і це про дівочу ходу :))
36 ізгоями
38 хіхікають (до речі, мені здається, що ми маємо "хихотіти", хоч би й тому, що у нас не настільки розширено вжиток букви "і")
... але не так вже й часті (лише перед 300стр стало більшати "279: згідна, шандарахнуло, добредає, машкара, комфорті...").
Хоча від 300-ї стр взагалі дуже кепська справа - зміст майже нечитний (я дуже довго пробивався до кінцівки :(, десь так 1-2 книги прочитав за той час smile ).
І що найдивніше, в книгарні я там пару абзаців прочитав і вирішив, що мова буде щонайменше про міжзоряні подорожі :), а насправді виявилась якась жахуча містика, та ще й з казковим ухилом :). Дуже слабо узгоджується такий стиль з рештою твору. І правильно він, до речі, названий на 325стр - "марення" smile

Кумедно починається відгук на http://life.pravda.com.ua/book/2010/11/15/65560/ smile - як порівняння "сутінок з гонихмарником". А я якраз читав їх одночано... й, причому, без будь-якої задньої думки :-).
Втім, якщо з такої точки зору, то в нашій книзі ідеї здоровіші :), а от "голівудської" обробки, щоби зробити то все читним до кінця - схоже не вистачає sad

Додано (22.03.2011, 15:30)
---------------------------------------------
Ага... і, "про всяк випадок" smile перші абзаци останньої книги:

Quote
Передмова
У прадавні часи, коли волхви ще тільки писали «Велесову книгу», українці поклонялися цілому сонму Богів, чисельність яких, за різними джерелами, складала понад 70 осіб. І кожному робота малася. Перун, Сварог, ДажБог, Купайло, Ярило, Овсеня, Желі... Охороняли, надихали, лікували, урожай зберігали, про напад ворогів попереджали, з породіллями тужилися, мертвим спокій дарували.
...
РОЗДІЛ І
1. Аліна
Вже надходить ніч, заснуло місто,
Ти стоїш одна біля вікна
І тремтять на шибах краплі чисті,
Ти на себе дивишся з-за шкла...
Костянтин Москалець

Аліна любила вдаватися до провокацій. Це означало бути недосконалою (для світу), потайною (для однолітків) та незрозумілою (для батьків). Навіть у рідній Художній Академії серед диваків, якими вважає цей світ майже усіх художників, вона залишалася дивовижею, білою вороною. Ні, чорною вороною серед білих ворон. їй подобалося дратувати незнайомих людей, дражнити батьків та знайомих. Ходити по лезу бритви, робити речі завше на грані...



Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
 
argo-unfДата: Понеділок, 30.04.2012, 20:56 | Повідомлення # 12
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
Нещодавно вийшла друга частина фентезійно-пригодницької трилогії Наталії Дев'ятко "Скарби Примарних островів" - "Кохана Пустельного Вітру".

Через зраду ледь не вся команда піратського корабля потрапляє у полон. І хоча деяким в'язням вдається утекти, шляхи піратів розходяться. Дітей забирає до столиці радник Імператора, де їх вчитимуть у найкращій школі світу, в якій виховують імперських командирів. Химера обіцяє, що юні пірати славитимуть Імператора, коли закінчать навчання. А сімох жінок з піратського корабля везуть у Саркон, покинуте стародавнє місто посеред пустелі, овіяної легендами.

Тут можна ознайомитися з першим розділом нового роману.
 
Форум » Україномовний форум фантастики » Книгоопис / Бібліографія » Уривки з нових книг + відгуки. (книги в книгарнях)
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Аргонавти Всесвіту © 2017