|
Венера
| |
| argo-unf | Дата: Четвер, 07.01.2010, 01:36 | Повідомлення # 1 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Ну що ж, гадаю, про цю планету написано стільки, що лише встигай згадувати! Що б таке вибрати для початку... пооригінальніше? Придумав! Володимир ВЛАДКО "Аргонавти Всесвіту"!  До речі, хочете вірте, хочете ні, але про Венеру чогось кращого я поки не читав!
|
| |
| |
| Bobua | Дата: Четвер, 07.01.2010, 18:10 | Повідомлення # 2 |
|
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
|
Венера
О, дійсно, планета за всіма ознаками неабияка  По-перше, завдяки її дикості й небезпечності саме там буде збережено чоловіче панування навіть після того як на Землі знову встановиться матріархат. Щоправда збережено, мабуть ненадовго, бо необачні венерійці їздитимуть на Землю за дружинами (чит. Венера, чоловічий прихисток [помешкання] У. Тенна). Згодом планета матиме, мабуть, погану репутацію бо у гебреїв будуть складнощі з постачанням "кошерної" їжі, а враховуючи як у них все "схоплено" у ЗМІ (до прикладу: зараз територія Ізраїлю менша аніж у багатьох з укр областей, а ефірного часу не порівняти ). Але вони й з того викрутяться, бо "Таки у нас на Венері є раббі" [У. Тенн] Крім того, Венера матиме неабияке значення для визвольного руху після падіння демократії на Землі, бо в болотах з партизанами не поборешся Більше того — саме завдяки Венері будуть врятовані й Земля і Марс (Роберт Гейнлейн (ХАЙНЛАЙН), "Між Планетами")
Але не поспішайте кидати все й переселятись на Венеру, особливо з дітьми-мовлятами Бо, якщо вірити Бредбері, там лише один недощовий і сонячний день на 7 років, а діти злі, тому замкнуть Вашу дитину десь в комірчині саме на той день...  Щоправда у Бредбері всюди всі діти такі (або намагаються від народження вбити матір, або згодовують тата-маму левам, або... краще й не думати), але "втішає", що в оповіданні "Все літо за один день" наприкінці видаються навіть совісливими.
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: П'ятниця, 08.01.2010, 01:28 | Повідомлення # 3 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Хм, для всіх цих подій Венеру ще треба відкрити. Така епохальна подія описана, скажімо, у романі О. Бєляєва "Стрибок у ніщо" (погані капіталісти втекли від революції на Землі; Венера тут геть дика), в романі С. Лема "Астронавти" (погані венеріани хотіли завоювати Землю, але не встигли, бо самі себе знищили, і земляни досліджують уже мертвий світ), або у повісті О. Казанцева "Марсові онуки" (Венера ненаселена, але зі слідами перебування космічних прибульців).
|
| |
| |
| Spacer | Дата: П'ятниця, 08.01.2010, 11:36 | Повідомлення # 4 |
|
Курсант
Група: Перевірені
Повідомлень: 13
Репутація: 0
Статус: Offline
| Quote До речі, хочете вірте, хочете ні, але про Венеру чогось кращого я поки не читав! Ну, чому ж... Якщо брати твори майже того самого періоду, що й у Владка, то Венера Стругацьких виглядає, як на мене, переконливіше (роман "Країна Багряних Хмар"): Quote Праворуч і ліворуч повзуть прямовисні чорні скелі, гладкі, лискучі, мов антрацит. Попереду все потопає в червонястому присмерку – здається, що стіни нескінченного коридору змикаються там. Дно ущелини, пооране й перекособочене, вкрито товстим шаром темної важкою пилюки. Пилюга здіймається за транспортером і швидко осідає, ховаючи під собою сліди гусениць. А нагорі тягнеться вузька зазубрена смуга помаранчево-червоного неба, і по ній з божевільною швидкістю ковзають плямисті багряні хмари. Дивно й моторошнувато в цьому прямому й вузькому, як розріз ножем, проході в чорних базальтових скелях. Ймовірно, саме таким шляхом вів колись Вергілій до пекла автора «Божественної комедії»… По "КБХ", до речі, був навіть фільм знятий, один з небагатьох чисто НФ в колишньому СРСР. Навіть, більше. Здається, опісля довоєнної "Аеліти" це була друга стрічка. Що стосується "Аргонавтів..." Владка, то, як на мене, враження від безперечно цікавого сюжету дещо тьмяніють від дуже великих вставок чисто наукового характеру. Втім, як мені здається, сама тема Венери в колишнтьому СРСР була піднята саме Владком. Тобто, Україна тут була на чолі процесу Чи, може, я помиляюсь?
Українська космічна поезія - http://ok-spacer.blogspot.com
|
| |
| |
| Bobua | Дата: П'ятниця, 08.01.2010, 16:03 | Повідомлення # 5 |
|
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf) Хм, для всіх цих подій Венеру ще треба відкрити.
І, найймовірніше, довго й вперто "терраформувати".  Бо як розповідали в якомусь наук-попул фільмі — там нині надто вже тепло: +500°С Мабуть, будуть доречні ідеї Бреббері про 7-ми річний дощ. Нмсд це передбачає і відповідну хмарність, зокрема і білу-відзеркалючу верхніх ярусів. Відтак і Гейлейнівська ідея щодо суцільної болотистості теж, мабуть, доречна. От тільки де він візьме високорозвинених ящерів? 
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Субота, 09.01.2010, 01:29 | Повідомлення # 6 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Spacer) Якщо брати твори майже того самого періоду, що й у Владка, то Венера Стругацьких виглядає, як на мене, переконливіше (роман "Країна Багряних Хмар"): Ну, "майже" - це розрив у тридцять років! До Владка в СРСР на Венеру встиг злітати лише О. Бєляєв, але не з дослідницькою метою, тому, справді, пріоритет у науковому дослідження Венери належить саме Україні (здається, навіть у світі!) А стосовно переконливості... Я залишаюся при своїй думці  . Річ у тім, що Стругацькі описували мертвий світ, а бескетя уявити - і описати - значно легше. І все ж у Стругацьких, як на мене, нема зримості Венери (як, до речі, і у Лема), хоча їх світи виписані дуже детально. Quote (Spacer) По "КБХ", до речі, був навіть фільм знятий Якщо ви про "Планету бур", то це по Казанцеву (фільм режисера П. Клушанцева), якщо ж ні - давайте швиденько посилання на сайт... Невже я пропустив таку картину??? До речі, про венеру німці на "Дефа" також зняли фільм "Безмовна зоря" - по "Астронавтах" Лема. Quote (Bobua) Мабуть, будуть доречні ідеї Бреббері про 7-ми річний дощ. Нмсд це передбачає і відповідну хмарність, зокрема і білу-відзеркалючу верхніх ярусів. Боюся, Бредбері і Гейнлейн відкрили ровера! Усе це вже описано у 2 і 3 романах трилогії Г. Мартинова "Зореплавці": і тривалі пори злив, і розумних ящерів, і ліси-яруси, що під час дощів закриваються листям-"черепицею".
|
| |
| |
| Spacer | Дата: Субота, 09.01.2010, 18:39 | Повідомлення # 7 |
|
Курсант
Група: Перевірені
Повідомлень: 13
Репутація: 0
Статус: Offline
| От вона, потрібність форумів у дії!!! Життя, блін, прожив, а як сплелися у свідомості дві речі з дитинства - "Країна багряних хмар" та "Планета бур", та й досі не розплетуться! Посипаю свою голову попелом  Звісно, мова йшла про фільм за Казанцевим.
А щодо Владка, то я мав на увазі його повоєнну версію "Аргонавтів Всесвіту", значно перероблену у порівннянні з довоєнною, випуску 1956-го року. Тобто, розрив між нею та "Країною багряних хмар", яка побачила світ 1959-го, в цьому випадку незначний.
До речі, до цього ж періоду відноситься й трилогія Георгія Мартинова "Зореплавці", де теж мова йде про Венеру. Тобто, ця тема в колишньому СРСР тоді була на виду. Мабуть, через те, що з життям на Марсі не дуже виходило, а Венера була на той час найзагадковішою планетою і вважалася близнючкою Землі мезозойського періоду.
Українська космічна поезія - http://ok-spacer.blogspot.com
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Неділя, 10.01.2010, 01:16 | Повідомлення # 8 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Spacer) Венера була на той час найзагадковішою планетою і вважалася близнючкою Землі мезозойського періоду. І не лише мезозойського. Скажімо, у романі К. Волкова "Зоря вранішня" на Венері значно раніший період і значно примітивніші життєві форми (павуки, змії). Те саме можна сказати про роман І. Забєліна "Пояс життя" (життя ще не вийшло на сушу; але тут Венера взагалі якась декоративна, та й ота шпигунська лінія ні вкут, ні в двері) та повість Г. Бовіна "Діти Землі".
|
| |
| |
| Bobua | Дата: Неділя, 10.01.2010, 18:11 | Повідомлення # 9 |
|
Адмірал
Група: Перевірені
Повідомлень: 244
Репутація: 2
Статус: Offline
| Quote (argo-unf)
Боюся, Бредбері і Гейнлейн відкрили ровера! Усе це вже описано у 2 і 3 романах трилогії Г. Мартинова "Зореплавці": і тривалі пори злив, і розумних ящерів, і ліси-яруси, що під час дощів закриваються листям-"черепицею".
Я подумав... і щось мені їхні колективні відкриття чомусь-таки не до вподоби :). Не хочу жити на рівнинній заболоченій планеті під сірим небом.  Нє... Я хочу жити на планеті з зеленими лісами, гарними горами і якщо вже й не голубим небом, то хоча б з білим з якимись кольоровими хмарками. А для цього, як я розумію, має бути ліс з такою-от "поведінкою":
Quote Лісознавство з основами лісівництва (Термена Б. К. 2004р.) 2 Ліс і середовище 2.4 Ліс і волога 2.4.5 Вплив лісу на розподіл опадів
Певна частина опадів затримується кронами,...
Напр., ялицеві деревостани затримують 70-80% вологи,... 2.4.7 Вплив на випаровування вологи.
Випаровування буває трьох типів: випаровування вологи затриманої пологом; випаровування з землі, транспірація [+ з Інету: Транспірація визначається як випаровування води в атмосферу з листя і стебел живих рослин.].
Волога затримана верхнім пологом, випаровується швидко (в 4-5 разів швидше, ніж транспірація)
... Наразі встановлено: найбільша частка з усіх складових сумарного випаровування припадає на випаровування з поверхні крон і на транспірацію. 2.4.8 Вплив на стік.
Розрізняютьповерхневий і внутрішній стоки. Поверхневий стік викликає ерозію грунтів. Внутрішній збагачує грунт вологою. Ліс переводить частину поверхневого стоку у внутрішній (рис.7). Поверхневий стік у лісі зменшується у 2-3 рази, інколи в горах у 30-40 разів.
Якщо ж дощі йтимуть місяцями, а ліси (ліси-яруси, що під час дощів закриваються листям-"черепицею".) все то "зливатимуть" в грунт, то гір там скоро не стане , а залишаться самі болота. Звісно і у нас вже є для того передумови (напр., повені біля Карпат), але якщо не надто "заживатися", то є "шанс" і не дожити
Всесвіт повен несподіванок — переважно неприємних / з книги: Девід Герролд — День прокляття (Війна проти Кторру -2)
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Понеділок, 11.01.2010, 01:09 | Повідомлення # 10 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| Quote (Bobua) Нє... Я хочу жити на планеті з зеленими лісами, гарними горами і якщо вже й не голубим небом, то хоча б з білим з якимись кольоровими хмарками. Тоді вам пряма дорога до пенталогії Е. Берроуза про Карсона з Венери . Щоправда, НФ там навіть не пахне, головний герой роз'їжджає Сонячною системою, наче велосипедист алеями парку, зате кількакілометрові (!) дерева там таки є! Ясно, що жодна волога до землі не досягає...
|
| |
| |
| Flina | Дата: Вівторок, 12.01.2010, 00:20 | Повідомлення # 11 |
Капітан
Група: Перевірені
Повідомлень: 108
Репутація: 2
Статус: Offline
| У Франсіса Карсака є роман "Втеча Землі", де люди тікали від палаючих язиків пристарілого сонця. Робили вони це в досить дивний спосіб, обладнали Землю і Венеру у два гіганські космічні кораблі і пустились у мандрівку до найближчого сонця Альфа Центаври, але виявилось там вже є люди... а ще інопланетяти, не дуже привітні і з однією особливістю... Доречі, про Меркурій і Марс у книзі також згадується.
|
| |
| |
| argo-unf | Дата: Вівторок, 12.01.2010, 01:22 | Повідомлення # 12 |
|
Admin
Група: Адміністратори
Повідомлень: 936
Репутація: 7
Статус: Offline
| А от який з творів про Венеру видався мені найбільш оригінальним, то це роман А. Палєя "В простір планетний". Там одна флоро-фауна чого варта, так сходу і не поясниш ! До того ж описується не гірша, аніж у Карсака, гігантоманська ідея - переобладнання Венери для комфортного житя землян.
|
| |
| |
| Nick | Дата: Вівторок, 12.01.2010, 01:56 | Повідомлення # 13 |
|
Адмірал
Група: Адміністратори
Повідомлень: 271
Репутація: 5
Статус: Offline
| А ось підбірка творів, зв'язаних з Венерою (назва мовою оригіналу і перекладу): Айзек Азімов. «Лакки Старр и океаны Венеры/Lucky Starr and the oceans of Venus» (Роман). 1954
Айзек Азімов. «Слишком страшное оружие/The weapon too dreadful to use» (Повість/оповідання). 1939
Айзек Азімов. «Твини на Венере/Half-Breeds on Venus [= Столкновение в ночи]» (Повість). 1940
Пол Андерсон «Сестра Земли / Sister Planet» (Повість/оповідання). 1959
Альфред Бестер. «Путевой дневник/Travel Diary» (Повість/оповідання). 1958
Бен Бова. «Венера/Venus» (Роман). 2000
Фредерік Браун. «Флот отмщения/Vengeance Fleet» (Повість/оповідання). 1950
Фредерік Браун. «Вежливость/Politeness» (Повість/оповідання). 1954
Рей Бредбері. «Венерианские хроники» (цикл):
«Нескончаемый дождь/The Long Rain [= Death by Rain]» (Повість/оповідання). 1950
«Всё лето в один день/All Summer in a Day» (Повість/оповідання). 1954
Едгар Райс Берроуз. «Венерианский цикл»:
«Пираты Венеры/Pirates of Venus» (Роман). 1934
«Заблудившиеся на Венере/Lost on Venus» (Роман). 1935
«Карсон с Венеры/Carson of Venus» (Роман). 1939
«Скитания по Венере/Escape on Venus» (Роман). 1946
«Колдун Венеры/The Wizard of Venus» (Роман). 1964
Юрій Брайдер, Микола Чадович. «Ад на Венере» (Повість/оповідання). 1988
Лі Брекетт. «Исчезнувшая Луна/The Moon That Vanished» (Повість/оповідання). 1948
Лі Брекетт. «Венерианское чародейство/Enchantress of Venus» (Повість/оповідання). 1949
Альфред Ван Вогт. «Банка краски/A Can of Paint» (Повість/оповідання). 1944
Ілья Варшавський. «Лавка сновидений» (Повість/оповідання). 1967
Стенлі Вейнбаум. «Планета-паразит/Parasite Planet [=The Parasite Planet]» (Повість/оповідання). 1935
Стенлі Вейнбаум. «Лотофаги/The Lotus Eaters» (Повість/оповідання). 1935
Север Гансовський. «Не единственные сущие» (Повість/оповідання). 1962
Малколм Джемісон. «Лилии жизни/Planet of Doom» (Повість/оповідання). 1945
Гордон Діксон. «Незваный гость / The Stranger» (Повість/оповідання). 1952
Томас Діш. «Богиня мне мила другая/Come to Venus Melancholy» (Повість/оповідання). 1965
Роджер Желязни. «Двери лица его, пламенники пасти его/The Doors of His Face, the Lamps of His Mouth» (Повість/оповідання) 1965
Крістофер Енвіл. «История с песчанкой/Behind the Sandrat Hoax» (Повість/оповідання). 1968
Генрі Каттнер, Кетрін Мур. «Купола Венеры/Keeps». 1943-1947 (цикл):
«Ночная битва/Clash by Night [= Столкновение в ночи]» (Повість). 1943
«Ярость/Fury [= Destination: Infinity/Одержимость, Победители]» (Повість). 1947
Генрі Каттнер, Кетрін Мур. «Железный стандарт/The Iron Standard» (Повість/оповідання). 1943
Артур Кларк «Экспедиция на Землю/History Lesson» (Повість/оповідання). 1949
Артур Кларк «До Эдема/Before Eden» (Повість/оповідання). 1961
Говард Філліпс Лавкрафт, Кеннет Стерлінг. «Лабиринт Эрикса/In the Walls of Eryx» (Повість/оповідання). 1939
Петр Льочев. «Раковина с Венеры» (Повість/оповідання). 1969
Георгій Мартинов. «Зореплавці» 1955-1960 (цикл):
«Сестра Землі» (Повість). 1959
Пітер Шуйлер Міллер. «Старый Маллиган/Old Man Mulligan» (Повість/оповідання). 1940
Дж. Девід Нордлі. «Заря на Венере/Dawn Venus» (Повість/оповідання). 1995
Леонід Оношко. «На оранжевой планете» (Повість). 1959
Андрій Павлухін. «Дождь на Венере» (Повість/оповідання). 2003
Фредерік Пол. «Хичи/Heechee» 1972-2004 (Цикл):
«Торговцы на Венере/The Merchants of Venus» (Повість/оповідання). 1972
«Война торговцев космосом/The Merchant's War» (Повість/оповідання). 1984
«Встреча с Хичи/Heechee Rendezvous» (Роман). 1984
«Астероид Врата/The Gateway Asteroid» (Повість/оповідання). 1990
Роберт Сілверберг. «Ловушка Венеры/Venus Trap» (Повість/оповідання). 1956
Теодор Старджон. «Особая способность/Special Aptitude» (Повість/оповідання). 1951
Аркадій Стругацький. «Венера. Архаизмы» (Повість/оповідання). 2001
Майкл Суенвік. «Оловянное болото/Tin Marsh» (Повість/оповідання). 2006
Джон Уіндем. «Венера, 2144/Venus AD 2144» (Повість/оповідання). 1958
Роберт Хайнлайн. «История будущего/Future History» (цикл):
«Логика империи/Logic of Empire» (Повість/оповідання). 1941
Роберт Хайнлайн. «Марсианка Подкейн/Podkayne of Mars» (Роман). 1963 (Дія і на Венері)
Роберт Хайнлайн .«Среди планет/Between Planets» (Роман). 1951
Роберт Шеклі. «Особый старательский»/Prospector's Special» (Повість/оповідання). 1959
Роберт Шеклі. «Четыре стихии/The Humors» (Повість/оповідання). 1957
Роберт Шеклі. «Похмелье/Hangover» (Повість/оповідання). 1957
Роберт Шеклі. «Земля, воздух, огонь и вода/Earth, Air, Fire and Water» (Повість/оповідання). 1955
|
| |
| |
| Spacer | Дата: Вівторок, 12.01.2010, 12:02 | Повідомлення # 14 |
|
Курсант
Група: Перевірені
Повідомлень: 13
Репутація: 0
Статус: Offline
| Після шановного Nick'а на цій гілці, вочевидь, нема чого робити
Українська космічна поезія - http://ok-spacer.blogspot.com
|
| |
| |
| Nick | Дата: Вівторок, 12.01.2010, 18:21 | Повідомлення # 15 |
|
Адмірал
Група: Адміністратори
Повідомлень: 271
Репутація: 5
Статус: Offline
| Quote (Spacer) на цій гілці, вочевидь, нема чого робити
Критику сприймаю, буду виправлятись.
|
| |
| |
|
